Дживак В. Г. Патогенетичне обґрунтування застосування збагаченої тромбоцитами плазми крові та стовбурових клітин для корекції травматичних ушкоджень м’язів

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання, що виявляється у взаємозв’язку морфологічних змін у м’язовій тканині скелетних м’язів із змінами на місцевому та системному рівнях за умов експериментального травматичного ушкодження м’язів та при корекції збагаченою тромбоцитами плазмою (PRP) та мезенхімальними стовбуровими клітинами (МСК) в ранньому та пізньому посттравматичному періодах, та вивчення впливу PRP на проліферативну активність фібробластів, міогенних клітин та мезенхімальних стовбурових клітин пуповини щурів в умовах in vitro. Вивчено вплив PRP на проліферативну активність фібробластів, міогенних клітин та мезенхімальних стовбурових клітин пуповини щурів в умовах in vitro. Встановлено, що багата тромбоцитами плазма має виражений мітогенний вплив на мезенхімальні клітини, значний протизапальний ефект та виражену стимулюючу дію на проліферативну активність фібробластів, але менш ефективна у випадку клітинної культури мезенхімальних стовбурових клітин. Встановлено, що за умов експериментальної корекції з використанням PRP відбувається пригнічення перекисного окислення ліпідів та зростання активності ферментів антиоксидантної системи. Доведено, що моделювання травми м’язів супроводжувалося зростанням концентрації прозапальних цитокінів IL-1β TNF-α IL-6 з максимальним зростанням на першу добу, стабільним підвищенням протягом 7-ої – 14-ої діб та зниженням до 21-ої доби. Доведено, що травматичні ушкодження м’язів спричинює розвиток ендотоксикозу, який проявляється накопиченням ендотоксинів в організмі, що підтверджується суттєвими змінами показників ендогенної інтоксикації: еритроцитарних та лейкоцитарних індексів інтоксикації та вмісту молекул середньої маси. Встановлено, що у тварин з експериментальним травматичним ушкодженням м’язів стегна спостерігається інтенсивне зростання протеолітичної активності крові на тлі менш виразного зростання антипротеазної активності, а також зростання проникності лізосомальних мембран, що призводить до значного дисбалансу у системі протеази/антипротеази і зростання індексу протеолізу. Гістологічно та морфометрично показана сукупність порушень у м’язах після нанесення травми та доведений протизапальний та регенераторний вплив застосуванні збагаченої тромбоцитами плазми та мезенхімальних стовбурових клітин. При моделюванні травматичного ушкодження м’язів встановлено, що на 1-шу добу експерименту у досліджуваних нами органах розвиваються дистрофічні зміни у всіх епітеліальних компонентах, проте найбільш вираженими вони є в печінці та легенях. Застосування PRP та МСК має в різній мірі протекторний ефект уже із 1-ої доби застосування. Застосування PRP проявляє переважно місцевий вплив для корекції загоєння травматичного ушкодження м’язів, покращує відновлення структур в ділянці рани та має поверхневий вплив на відновлення епітеліального компоненту паренхіматозних органах, переважно у віддалені періоди.