При поєднанні АГ і ЦД 2 типу виявлено більш потужний вплив ЦД2Т на достовірне підвищення рівня ФРД-15 за рахунок кореляції з рівнем глікемії, а крім того, незапального механізму дії ФРД-15, так і впливу метформіну. Крім того, на підвищенні рівня ФРД-15 впливав вік хворих, рівень артеріального тиску та наявність супутніх коронарної хвороби серця та ФП. Підвищення рівня галектину-3 спостерігалось у хворих з ознаками розвитку фіброзу, зокрема при 3 стадії АГ, так само збільшувався рівень Р-селектину, що відображало активацію тромбоцитарного компоненту та збільшення ризику атеротромбозу. Достовірне зменшення рівня Р-селектину у хворих з ФП було зумовлено одночасним прийомом антикоагулянтів та антиагрегантів.
ФРД-15 та галектин-3 демонстрували зв’язок з ГЛШ, проте більш потужна залежність спостерігалась між рівнями ФРД-15 та рівнями ШКФ і альбумінурії.
Виявлено зв’язок рівня ФРД-15 з діастолічним АТ (r=0,251 p=0,023). Виявлена слабка достовірна кореляція між Р-селектіном та САТ і ДАТ (r=0.192, p=0.035 та r=0,181, p=0.047, відповідно) зумовлена тим, що збільшення АТ, з одного боку, призводить до активації синтезу Р-селектину, як компенсаторної реакції, направленої на зменшення пресорних ефектів ангіотензину II, що, в свою чергу, активує клітинні механізми прогресування атеросклерозу.
Найбільш рівень ФРД-15 був пов’язаний за даними кореляційного аналізу та лінійного регресійного аналізу з середнім САТ вночі, та за рахунок цього, з середнім САТ за добу. Також виявлений зв’язок Р-селектину з рівнем ДАТ вночі, але найбільш вірогідним є не зв’язок Р-селектину з ДАТ вночі, а співпадаючий циркадний ритм Р-селектину та ДАТ вночі у хворих на АГ та ЦД2Т з циркадним ритмом АТ по типу “Nondipper”.
Аналіз сумарної кінцевої точки по групах порівняння за період спостереження 36 місяців показав тенденцію до більш несприятливого перебігу поєднання АГ та ЦД2Т в порівнянні з ізольованими АГ та ЦД2Т, при цьому, аналіз факторів, які впливали на прогноз, показав вплив на сумарну кінцеву точку поєднання АГ та ЦД2Т, відсутність зниження АТ вночі по типу «Nondipper», гіпертрофії міокарду лівого шлуночка. Серед біомаркерів запалення, які вивчались в дослідженні, найбільший вплив на прогноз мав рівень ФРД-15 вище медіани на момент включення в дослідження, для якого спостерігалось достовірне збільшення додаткового ризику (OR=1,44; CI 95%: 1,06-1,96).
Показана в нашому дослідженні залежність рівня ФРД-15 від досягнення «цільового» рівня артеріального тиску може пояснюватись позитивним впливом на гемодинаміку та структурні зміни в серцево-судинній системі внаслідок кращого контролю АТ, як такого, що нарешті корелює зі зменшенням ризику СС подій, в тому числі смертності, розвитку СН та ЦД.
Аналіз впливу антигіпертензивних препаратів на рівень ФРД-15 показав, що, блокатори РАС впливали на зменшення рівня ФРД-15, але в значній мірі цей ефект був зумовлений впливом ІАПФ, в той, час, як БРА мали незначний вплив. Найбільший вплив на зменшення рівня ФРД-15 за даними аналізу шансів мали антагоністи кальцію, що підтверджувалось і достовірно нижчим рівнем ФРД-15 у хворих, які на момент включення в дослідження приймали цю групу антигіпертензивних препаратів.
Прийом жодного з класів антигіпертензивних препаратів не впливав достовірно на рівні Галектину-3 та Р-селектину, при цьому, спостерігалась тенденція до більш низького рівня вч-СРБ, у хворих які приймали блокатори РАС та АК, і тенденція до більш високого рівня вч-СБР у хворих, які приймали діуретики. Рівень Р-селектину знижувався достовірно під впливом антитромбоцитарних препаратів та антикоагулянтів.
Контроль глікемії за досягненням цільового рівня не впливав достовірно на рівні біомаркерів запалення ані на момент включення хворих в дослідження, ані через 12 місяців лікування. Прийом метформіну супроводжувався достовірним збільшення рівня ФРД-15 у хворих ((3109,76±1231,88 та 2114,66±754,14 нг/мл, р<0.05, відповідно; OR=1.76 (CI: 1,35-1,93), проте на рівні Р-селектину та Галектину-3 прийом метформіну достовірно не впливав, так само, як прийом препаратів сульфонілсечовини, який не впливав достовірно на жоден з проаналізованих біомаркерів запалення.
