Виявлення механізму впливу чинників різного походження на морфогенез серця в процесі постнатального онтогенезу та спектру формування патологічних станів має багатоетапний характер, тому визначення загальних зако¬номір¬ностей порушень серцево – судинної системи в експерименті є однією з основних завдань сучасної біології та медицини.
За літературними даними експериментально визначений вплив деяких хімічних речовин та електромагнітного випромінювання в цілому, але на сьогодні невивченими залишаються наслідки дії певних частот електромагнітного випромінювання на морфогенез серця, особливо в умовах гіпотиреозу після тиреоїдектомії та зв’язок цього стану з електромагнітним випромінюванням. Це обґрунтовує актуальність цього дослідження та доцільність його проведення.
Метою нашої наукової роботи стало дослідження морфологічних закономірностей морфогенезу серця та структурних компонентів міокарду експериментальних тварин під впливом електромагнітного випромінювання в нормі та після тиреоїдектомії.
Об’єктом дослідження стали 126 сердець лабораторних статевозрілих щурів, які були розділені на 6 груп; контрольна група; 2-а група після впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання з експозицією 45 хвилин; 3-а група після впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання з експозицією 120 хвилин 21 зразок; 4-а група після тиреоїдектомії; 5-а група після тиреоїдектомії та дії надвисоких частот електромагнітного випромінювання з експозицією 45 хвилин; 6-а група після тиреоїдектомії та дії надвисоких частот електромагнітного випромінювання з експозицією 120 хвилин.
Уперше проведено комплексне морфологічне, загальногістологічне, імуногістохімічне дослідження тонкої організації структурних компонентів міокарду серця щурів після впливу надвисоких частот електромагнітного випромінювання з різним терміном експозиції, як самостійно, так і в умовах експериментального гіпотиреозу. За умов моделювання гіпотиреозу після тиреоїдектомії в міокарді спостерігаються деструктивні зміни м’язових волокон, але після впливу надвисоких частот з експозицією 45 хвилин настає регенаторна компенсаторна перебудова структурних компонентів міокарду стінки серця, після тиреоїдектомії та впливу НВЧ – випромінювання з експозицією 120 хвилин спостерігали посилення дегенеративних та деструктивних процесів у міокарді серця.
Визначено морфологічні феномени, що свідчать про вплив електромагнітного випромінювання на морфогенез серця після тиреоїдектомії, простежено зміни, що можливі після тиреоїдектомії та корекцію стану під впливом електромагнітного випромінювання.
Вперше проведено порівняльне ультрамікроскопічне дослідження із використанням електронної мікроскопії, яке показало, що після електромагнітного випромінювання з експозицією 45 хвилин загальна структура мітохондріального апарату не змінюється. Експозиція випромінювання 120 хвилин спричиняє деструкцію субсарколемальних і парануклеарних органел, набряк і деградацію міжміофібрилярних мітохондрій. Після впливу електромагнітного опромінення в експозиції 45 хвилин за умов гіпотиреоїдного стану відбувається компенсаторна перебудова енергетичного апарату скоротливих кардіоміоцитів лівого шлуночка завдяки новоутворенням мітохондрій та посиленню їхньої контактної взаємодії. Після дії опромінення впродовж 120 хвилин спостерігається розвиток деструктивно-дегенеративних процесів у складі мітохондріального апарату кардіоміоцитів лівого шлуночка, поглиблення ушкоджень міжмітохондріальних контактів.
Після проведення імуногістохімічного дослідження із застосуванням моноклональних антитіл до CD-34. вперше було відзначено зміни експресії CD-34 в ендотелії судин ендокарда після впливу електромагнітного випромінювання з терміном експозиції 120 хвилин у порівнянні з 45 хвилин; зменшення експресії CD-34 у ядрах клітин міокарду після впливу електромагнітного випромінювання з терміном експозиції 120 хвилин в умовах тиреоїдектомії та збільшення після впливу електромагнітного випромінювання з терміном експозиції 45 хвилин в умовах тиреоїдектомії. Уперше констатована важливість розподілу цього маркеру після впливу електромагнітного випромінювання, як самостійно, так і в умовах гіпотиреозу після тиреоїдектомії, а не лише його експресії.
Результати дослідження дають змогу прогнозувати наслідки впливу на структурні компоненті міокарду серця при тиреоїдектомії та корекцію цього стану після дії електромагнітного випромінювання з певним терміном експозиції. Отримані результати про морфогенез серця після впливу електромагнітного випромінювання з різним терміном експозиції, як самостійно, так і в умовах гіпотиреозу після тиреоїдектомії експериментальних тварин дають можливість скласти уявлення про морфогенетичні зміни міокарду серця та його кровообігу, які ми можемо прогнозувати та коригувати при дії електромагнітного випромінювання, особливо з урахуванням терміну експозиції – 45 та 120 хвилин.
