У дисертації розроблено, теоретично обґрунтовано та практично перевірено ефективність методики розвитку гнучкості дівчат старшого шкільного віку засобами стретчингу, спрямовану на розвиток загальних показників гнучкості тіла, відновлення симетричності рухів та ліквідацію асиметрії рухів. Запропонована методика розвитку гнучкості засобами стретчингу вирізняється кластерним підходом щодо аналізу найбільш вагомих чинників, що впливають на показники гнучкості старшокласниць та, на основі цього, побудовою диференційованої програми розвитку гнучкості за допомогою стретчинг-вправ.
Методика розвитку гнучкості дівчат старшого шкільного віку як педагогічний процес базується на взаємопов’язаних структурних компонентах: цільовому, теоретико-методологічному, змістово-технологічному та оціночно-результативному. Цільовий компонент охоплює мету і завдання, які окреслюють вектор впливу усіх складових розробленої методики; теоретико-методологічний компонент висвітлює основні методологічні підходи і принципи процесу розвитку гнучкості дівчат старшого шкільного віку засобами стретчингу; змістово-технологічний компонент включає функції та програму розвитку гнучкості, яка базується на диференційованому підході і складається з відповідно підібраних засобів, методів, методичних прийомів, режимів та етапів, які спрямовані на поступовий і цілеспрямований розвиток гнучкості як однієї з основних фізичних якостей людини; оціночно-результативний компонент включає застосування комплексу оцінювальних методик та кількісної і якісної статистичної оцінки отриманих результатів, їх аналіз та інтерпретацію, а також окреслює підсумковий результат.
Визначено показники активної та пасивної гнучкості в локомоторних ланках опорно-рухового апарату за допомогою рухових тестів, контрольних вправ та гоніометричних вимірювань. Виділено рівні фізичної підготовленості дівчат старшого шкільного віку за показниками швидкості, сили, координації, витривалості, які склали основу інтегрованого показника рівня фізичної підготовленості. За комплексним оцінюванням рухливості та амплітуди рухів в суглобах, були виділені інтегральні показники активної гнучкості хребта, рухливості верхніх та нижніх кінцівок, загальної гнучкості тіла.
Отримані результати щодо взаємозв’язку між показниками фізичної підготовленості старшокласниць на початку експерименту свідчать, що між гнучкістю та витривалістю, силою та координацією, силою та витривалістю існує слабкий кореляційний зв'язок; взаємозв’язок середньої сили прослідковується між гнучкістю та швидкістю, гнучкістю та координацією, силою та швидкістю, координацією та витривалістю;кореляція значної сили проявляється між показниками гнучкості та сили, координації та швидкості. Наприкінці дослідження виявлено прямий зв’язок між досліджуваними показниками витривалості, швидкості, сили, координації і гнучкості, зокрема, цілеспрямований розвиток гнучкості засобами стретчингу впливає на зміну показників витривалості та швидкості з середньою силою кореляційного зв’язку, на показники координації з значною силою взаємозв’язку, між показниками гнучкості та сили простежується сильна кореляція.
Відмічено позитивний вплив методики розвитку гнучкості засобами стретчингу на динаміку всіх досліджуваних показників фізичної підготовленості та фізичного розвитку старшокласниць. Наприкінці дослідження не виявлено дівчат з низьким та нижчим середнього рівнями фізичної підготовленості; у 42,8% старшокласниць середній рівень фізичної підготовленості; у 34,3% дівчатрівень фізичної підготовленості вищий середнього; у 22,9% старшокласниць – високий рівень фізичної підготовленості. Наприкінці дослідження відмічено у 77,1% старшокласниць добрий тип тілобудови, а у 22,9% – середній. Наприкінці дослідження не виявлено дівчат з слабким та дуже слабким типами тілобудови.
Заявлений контингент займався за розробленою методикою розвитку гнучкості засобами стретчингу з використанням диференційованого підходу щодо підбору комплексу вправ для кожної експериментальної групиз метою відновлення симетричності рухів у суглобах та розвитку загальних показників гнучкості тіла.
Результати дослідження підтвердили ефективність методикирозвитку гнучкості дівчат старшого шкільного віку засобами стретчингу, в основі якої лежить диференційований підхідщодо показників гнучкості та рухливості. Її впровадження сприяло підвищенню показників фізичної підготовленості та фізичного розвитку старшокласниць, симетричному збільшенню амплітуди рухів в суглобах, ліквідації наявної асиметрії рухів та підвищенню загальної гнучкості тіла.
Основні результати впроваджено в практичну діяльність закладів освіти та рекомендовано для подальшого застосування у процесі організації урочних та позаурочних форм фізичного виховання у закладах загальної середньої освіти. Окремі положення проведеного дослідження можна застосовувати в освітньому процесі студентів факультету фізичної культури під час викладання дисциплін «Теорія і методика фізичного виховання», «Гімнастика та методика її викладання».
