У дисертаційній роботі, що є завершеною науковою роботою, подано вирішення актуального науково-прикладного завдання, що полягає в розробці теоретичних засад, методичних положень та практичних рекомендацій щодо оцінки еколого-економічних наслідків захоронення відходів уранового виробництва на урбанізованих територіях та подальшого поводження з наявними сховищами цих небезпечних відходів.
Виконано аналіз впливу радіаційно-небезпечних речовин, які зберігаються в сховищах відходів уранового виробництва, на населення та довкілля. Встановлено, що цей вплив на урбанізованих територіях зі значним антропогенним навантаженням, на населення та довкілля донині недостатньо досліджений. Показано, що для району де розміщені сховища уранового виробництва ВО «Придніпровський хімічний завод» (ВО «ПХЗ»), характерна наявність не лише радіоактивного а і значного хімічного забруднення довкілля тому однозначно оцінити наслідки впливу сховищ на здоров'я людей неможливо.
Виконано аналіз робіт вітчизняних вчених, які присвячені питанням, пов’язаним з екологічними та економічними проблемами радіоактивного забруднення довкілля. Встановлено, що ці роботи в основному зводяться до дослідження наслідків впливу на довкілля та населення Чорнобильської катастрофи, які суттєво відрізняються від наслідків впливу на населення та території сховищ з радіоактивними відходами уранового виробництва, тому матеріали цих досліджень не дозволяють в повній мірі їх використовувати при оцінці можливих екологічних та економічних наслідків зберігання відходів уранового виробництва на урбанізованих територіях.
Встановлено, що всі наявні виведені з експлуатації і законсервовані сховища продуктів переробки уранових руд ВО «ПХЗ» у повному обсязі не відповідають вимогам чинного законодавства до сховищ радіоактивних відходів, які пройшли стадію «закриття», що обумовлює перебування цих сховищ у зоні суворого режиму контролю за їх станом. Виконано аналіз радіаційної ситуації на хвостосховищах та прилеглих до них урбанізованих територіях та досліджені шляхи розповсюдження радіоактивних речовин на прилеглі до сховищ території.
Показано, що захоронення відходів уранового виробництва на урбанізованих територіях спричинило появу різноманітних соціально-економічних наслідків, які обумовлені шкідливим впливом радіаційно-небезпечних речовин на населення та довкілля, та наявною радіаційною ситуацією на хвостосховищах та прилеглій до них місцевості. Запропоновано методичні підходи до оцінювання соціально-економічних наслідків захоронення відходів уранового виробництва ВО «ПХЗ», які базуються на встановленні та врахуванні всієї сукупності соціально-психологічних, медико-біологічних та соціально-екологічних компонент, та встановлено основні чинники, які обумовлюють значимість цих компонент.
Виконана оцінка економічних наслідків захоронення відходів уранового виробництва на урбанізованих територіях та динаміки змін витрат та втрат, обумовлених наявністю сховищ цих відходів, на майбутні періоди часу, яка показала, що серед різних груп витрат та втрат домінуючими є витрати на заходи з охорони та нагляду за станом сховищ відходів.
Запропонований науково-методичний інструментарій для прогнозування екологічних наслідків та матеріального збитку при виникненні можливих аварійних ситуацій на сховищах радіаційно-небезпечних відходів. Показано, що зважаючи на мале значення ймовірності аварій, прогнозований збиток від них є суттєво меншим від поточних витрат, пов’язаних з експлуатацією сховищ. Проте подібна ситуація є типовою лише за умови наявності налагодженої системи охорони та нагляду за станом сховищ, а за їх відсутності вірогідність аварійного викиду радіоактивних відходів за межі сховищ може на кілька порядків зрости, а відповідно може суттєво зрости і прогнозований збиток від цих подій.
Розроблена стратегія подальшого поводження з відходами уранового виробництва ВО «ПХЗ», яка зводитися до здійснення комплексу заходів з ремедіації на забруднених територіях, що дозволяють вивести їх з обслуговування й регулюючого контролю та повернення цих територій до вільного, необмеженого або принаймні корисного використання місцевими громадами або новими власниками. Запропонований організаційно-економічний механізм реалізації стратегії подальшого поводження зі сховищами відходів уранового виробництва ВО «ПХЗ» та обґрунтовані напрямки можливого використання території сховищ з відходами уранового виробництва в майбутньому, які спрямовані на мінімізацію витрат на обслуговування сховищ. Запропоновано алгоритм процесу виведення територій сховищ із регулюючого контролю та передачі територій сховищ новим користувачам.
Показано, що для умов України альтернатив поверхневому захороненню відходів уранового виробництва немає, тому для попередження значних витрат і втрат суспільства в майбутньому, необхідна розробка нормативно-правової бази, яка б забезпечувала приведення територій сховищ в безпечний стан ще під час роботи і за рахунок підприємств уранового виробництва.
