У роботі запропоновано авторський концепт ідентифікації складових сфери переробки сільськогосподарської сировини, структуроутворюючою ланкою котрої виступає сектор переробно-харчових виробництв, який охоплює харчову промисловість та комплекс виробництв, що здійснюють переробку сільськогосподарської сировини з метою виробництва продукції виробничо-технічного призначення (для потреб промислового виробництва та енергетичних потреб) та переробку харчових відходів і відходів сільськогосподарського виробництва.
Визначено, що основною передумовою формування комплексу стимулів в інвестиційному забезпеченні проектів модернізації, реконструкції та технічного переоснащення основного капіталу переробно-харчових виробництв є сучасне інституціональне середовище інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини, яке являє собою симбіоз інститутів-організацій та інститутів-правил, рівень сформованості котрих визначає пріоритети інституціональної трансформації як важливої умови підвищення концентрації капітальних та фінансових інвестицій у таких ланках: переробка сільськогосподарської сировини в секторі аграрного бізнесу; переробка сільськогосподарської сировини в секторі переробно-харчових виробництв; утилізація відходів сільськогосподарського виробництва та харчової промисловості.
Доведено, що однією з основних причин повільних темпів введення додаткових потужностей у сферу переробки сільськогосподарської сировини є відсутність достатніх обсягів інвестиційних вливань як за рахунок внутрішніх, так і зовнішніх джерел, що не дозволяє послабити сировинну спрямованість розвитку національного АПК в цілому, зокрема зменшити сировинні експортні потоки і збільшити реалізацію продовольчої продукції з високою доданою вартістю за межі країни.
На основі застосування прийомів регресійно-кореляційного моделювання встановлено, що величину капітальних інвестицій у виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2010-2018 роках найбільшою мірою визначали випуск продукції тваринництва та рослинництва і середньомісячна номінальна заробітна плата штатних працівників сектору переробно-харчових виробництв, що свідчить про найбільш детермінуючий вплив екстенсивних (сільськогосподарська сировина) та побічних (рівень оплати праці зайнятих) чинників на інвестиційну активність суб’єктів агропродовольчого підприємництва, а це вимагає врахування сценаріїв розвитку інвестиційного клімату та трансформації інституціонального середовища з метою забезпечення диверсифікації інструментів та методів стимулювання інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини в цілому.
Сформовано авторський підхід до структуризації системи стимулювання інвестиційної діяльності у сфері переробки сільськогосподарської сировини, який передбачає виокремлення наступних складових: диверсифікація інструментів та методів податкового стимулювання інвестиційної діяльності; розширення специфікації методів державного регулювання інвестиційної діяльності в сільському господарстві та переробно-харчовому сегменті АПК; удосконалення інституціонального середовища інвестиційної діяльності в сировинному та переробному сегментах агропромислової сфери.
Виходячи з природно-ресурсних та виробничо-технічних передумов, а також глобальних трендів на ринку харчових продуктів та енергетичних ресурсів з відновних джерел, розроблено напрями нарощення інвестиційних потоків у спиртову промисловість, які охоплюють розширення асортименту продукції та перепрофілювання незадіяних у виробництві надлишкових виробничих потужностей, вдосконалення технологічних схем та впровадження енергозберігаючих заходів, що дозволить отримати мультиплікативний ефект в частині забезпечення прибутковості спиртової галузі та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, зменшення залежності держави від імпорту енергоносіїв та створення внутрішнього ринку біопалив.
Розроблено модельний варіант запровадження сформованого у дисертаційній роботі інструментарію стимулювання залучення інвестицій в поглиблену переробку сільськогосподарської сировини у вітчизняну практику господарювання через налагодження виробництва біоетанолу на незадіяних майданчиках спиртових виробництв, що забезпечить зменшення потреби національного господарства в ароматичних сполуках та метилтретинному бутиловому етері при виробництві моторних палив, сформує умови для нарощення об’ємів використання паливного етанолу у виробництві високооктанових автомобільних палив, збільшить обсяги виробництва палива з фазовою стабільністю внаслідок найвищого рівня очищення та зневоднення етанолу з використанням молекулярних сит, а також сформує умови для суттєвого зниження викидів токсичних речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел.
