Шмаров Д. М. Економічне регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектору регіону

У роботі здійснено структуризацію детермінант низького рівня комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора національної економіки, згідно якої такими детермінантами виступають: сировинна спрямованість аграрного сектора, недостатній рівень утилізації відходів, застаріла техніко-технологічна база, відсутність сучасної державної фінансової підтримки, галузеві перегини. Встановлено, що основними пріоритетами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора в умовах турбулентності та волатильності глобальних ринків продовольства виступають: підвищення рівня завантаженості існуючих потужностей на переробно-харчових виробництвах; переорієнтація незадіяних виробничих майданчиків переробно-харчових виробництв на виробництво біологічного палива та інших матеріально-речових субстанцій біологічного походження у відповідності з новими енергетичними індикаторами та кон’юнктурними коливаннями на цільових ринках; налагодження первинної та поглибленої переробки сільськогосподарської сировини безпосередньо на базі суб’єктів аграрного бізнесу; застосування сучасних безвідходних та маловідходних технологій; диверсифікація виробничої програми переробно-харчових виробництв; відновлення роботи переробних виробництв, що спеціалізуються на переробці технічних культур як сировинної основи непродовольчих сегментів сектору переробно-харчових виробництв; перехід на стандарти та регламенти якості і безпечності харчової продукції, які прийняті в ЄС. Визначено, що необхідною передумовою комплексного розвитку переробної сфери аграрного сектору виступає структурна, галузево-секторальна та продуктово-відтворювальна перебудова сировинної ланки аграрного сектора, яка передбачає: відновлення традиційної докризової сільськогосподарської спеціалізації окремих природнокліматичних зон та адміністративних районів; подолання структурних перегинів в сировинній ланці аграрного сектора; створення комплексних сільськогосподарських виробництв; переорієнтація окремих категорій сільськогосподарських товаровиробників на імпортозаміщення; відновлення посівних площ сільськогосподарських культур з тривалим періодом ротації. Дослідження показали, що інституціональними формами забезпечення комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора є: кооперація суб’єктів аграрного бізнесу та переробно-харчових виробництв; обслуговуюча та збутова кооперація малих та середніх сільськогосподарських товаровиробників та переробно-харчових виробництв; асоціативна та кластерна інтеграція виробників сільськогосподарської сировини та переробних підприємств; формування агропромислових об’єднань з високодиверсифікованою структурою; створення переробно-харчових виробництв за участю іноземного та транснаціонального капіталу. На основі критичного аналізу та теоретичних узагальнень існуючих авторських підходів стосовно забезпечення комплексності розвитку переробно-харчових виробництв у роботі сформовано авторський концепт набору принципів побудови регуляторного механізму комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора. У роботі сформовано суб’єктно-об’єктну базу економічного регулювання комплексного розвитку переробної ланки аграрного сектора, що охоплює суб’єкти регуляторного впливу, які забезпечують надання дорадницьких послуг, бюджетно-податкову та фінансово-кредитну підтримку, імплементацію європейських технічних регламентів та стандартів якості і безпечності харчових продуктів, протекціоністські заходи. Сформовано перспективну модель комплексного розвитку переробно-харчових виробництв Волинської області та виявлено його вплив на структурні зрушення в аграрному секторі даного регіону, а також на процеси комплексоутворення в економіці даного регіону в цілому. Дослідження показали, що характерними рисами розвитку сировинного сегмента АПК даного регіону виступають: концентрація трудомістких видів сільськогосподарського виробництва в сільських домогосподарствах; концентрація експортоорієнтованих виробництв у сільськогосподарських підприємствах; високий рівень монополізації ринку сільськогосподарської сировини; нерозвиненість інфраструктури зберігання сільськогосподарської сировини в секторі сільських домогосподарств. Встановлено, що характерними рисами розвитку переробного сегмента АПК Волині є: поглинання значної кількості переробно-харчових виробництв вертикально інтегрованими корпоративними структурами; надмірне використання численних імпортованих інгредієнтів у виробництві харчових продуктів; високий рівень незадіяних виробничих майданчиків у відтворювальному процесі переробно-харчових виробництв; висока енергомісткість переробки сільськогосподарської сировини та виробництва харчових продуктів.