Узагальнено доробки вітчизняних та зарубіжних науковців щодо сутності оцінки фінансового стану підприємства, які свідчать про необхідність та важливість такої оцінки для вдосконалення роботи підприємств за ринкових відносин, переходу до самоокупності, самофінансування, потребою в поліпшенні використання фінансових ресурсів.
Запропоновано застосування в практиці оцінки фінансової стійкості лісогосподарських підприємств методу, заснованому на теорії нечітких множин, оскільки використання даного методу актуальне тим, що низка показників описуються нечіткими параметрами, які не можна виміряти числовим значенням, але їхній вплив на оцінку фінансової стійкості досить значний. Так, суттєвий вплив на фінансовий стан підприємств лісового господарства мають природно-кліматичні та грунтові чинники, місцерозташування підприємства в певній природно-кліматичній зоні, сезонність робіт та інші зовнішні фактори.
Уточнено поняття «фінансова стійкість лісогосподарського підприємства» як категорії з визначення фінансового стану підприємства лісової галузі, яка відображає його здатність здійснювати беззбиткову діяльність та уникати кризових явищ шляхом збереження рівноваги пасивів та активів в коротко- і довгострокових перспективах та обумовлює належне виконання основних соціо-еколого-економічних напрямів діяльності лісогосподарських підприємств.
Запропоновано впровадження методичних підходів щодо оцінки фінансового стану лісогосподарських підприємств дотаційного характеру, які полягають в порівнянні нормативних значень показників фінансового стану з середньоарифметичними значеннями всіх суб’єктів господарювання Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства і дозволяє нівелювати вплив випадкових (більших або менших) значень на узагальнений показник по обласному управлінні.
Запропоновано застосовувати методичний підхід щодо використання лінійної, логарифмічної, поліноміальної, степеневої та експоненціальної економіко-математичних моделей для розрахунку рівня потреби у бюджетному фінансуванні лісогосподарських підприємств та прогнозних значень показників їх фінансової стійкості та платоспроможності.
Запропоновано, як один із напрямів диверсифікації діяльності лісогосподарських підприємств, створення енергетичних культур на землях лісогосподарського призначення, що не можуть бути використані для інших потреб, та виробництво з них пелетів для подальшої реалізації. Зокрема, на основі проведених розрахунків доведено, що запропонований напрям диверсифікації діяльності лісових підприємств Півдня України дозволить не лише покращити їх фінансовий стан, але і залучити до використання малоцінні землі, які непридатні для вирощування лісових насаджень та сільськогосподарських культур, з часом покращуючи їх структуру та вміст.
Визначено напрями співпраці з органами місцевого самоврядування, необхідність чого обумовлена проведеною децентралізацією адміністративної системи країни. Представлено механізм реалізації системи управління фінансовою стійкістю лісогосподарських підприємств, який основано на здійсненні лісогосподарськими підприємствами комплексу відповідних організаційно-технічних та управлінських заходів.
