Клименко М. Р. Нарцисична саморегуляція як чинник особистісного самоздійснення

У дисертації теоретично обґрунтовано та емпірично підтверджено зв'язок нарцисичної саморегуляції та особистісного самоздійснення, з’ясовано специфічну структуру чинників особистісної сповненості, залежно від її стратегічного напрямку дії. Нарцисична саморегуляція – це психологічний механізм, що забезпечує стабільність та цілісність Я-системи, позитивне сприйняття себе, здорову адекватну самоцінність. На основі виявлених різних типів нарцисичної саморегуляції засвідчено важливість адекватного високого нарцисизму (у комплексі із силою Я) у переживанні власного життя як більш осмисленого, наповненого цінностями, а особистість, у такому випадку, рефлексивно оцінює власне існування як більш сповнене. Тип найбільш ефективної нарцисичної саморегуляції характеризується високим нарцисизмом у поєднані із силою Я, зростанням показників самоздійснення: самодистанціювання, самотрансценденції, свободи, відповідальності, екзистенційності та персональності. У дисертації зафіксовано, що сила Я є найважливішим чинником особистісного самоздійснення. Саме крізь призму сили Я-динамізму можна розглядати різні стратегії нарцисичної саморегуляції. Сила визначає функційність чи дисфункційність нарцисизму, а також кристалізує відповідну стратегію самоздійснення (стратегію, що скерована на втілення персонального у осмисленій діяльності, або ж стратегію самоствердження власної цінності ззовні, що на даний момент переживається у особистістю в дефіциті). Аргументовано та емпірично підтверджено, що лише через призму переживання сили Я та власної цінності (високого здорового нарцисизму) людина здатна бачити цінність у інших людях, наповнювати сенсом власне існування, відчувати більшу суб’єктивну задоволеність від його змісту та контексту, глибоко розуміти власні ресурси, через тотожність внутрішніх персональних смислових структур та їх безпосереднього поведінкового втілення.