Бондаренко П. С. Жіночий досвід сталінських репресій 1930-х рр. (на матеріалах УРСР).

Об’єкт: сталінська тоталітарна система 1930-х рр.; мета: аналіз жіночого досвіду сталінських репресій 1930-х рр., базуючись на матеріалах УРСР; методи: принципи історизму, усебічності, неупередженості, загальнонаукові (аналізу та синтезу), спеціальні-історичні (критичного аналізу джерел, історико-порівняльний, хронологічний, історико-генетичний, проблемно-хронологічний, архівної евристики), історико-антропологічний, соціокультурний, гендерний, мікроісторичний підходи, методологія повсякденної історії, метод кейсів, системно-структурний та статистичний методи; наукова новизна дослідження обумовлена постановкою проблеми, в якій питання жіночого досвіду сталінських репресій 1930-х рр. уперше стало предметом спеціального дослідження. Уперше: визначено загальні риси сталінського терору проти жінок у 1930-х рр. та показано місце жінки, засудженої як «ворог народу», у репресивній політиці більшовицького режиму 1930-х рр.; на основі кримінально-слідчих справ Цилі Заславської та інших жінок зроблено спробу відтворити механізм репресування в СРСР; на основі аналізу его-документів жінок, засуджених як «дружин зрадників батьківщини», показано сприймання ними тавра «ворог народу», «член сім’ї зрадника батьківщини», «дружина ворога народу», «дружина зрадника батьківщини», а також способи вижити в умовах ув’язнення. Уточнено: процес репресування «дружин зрадників батьківщини»; історію створення Акмолінського табору для «дружин зрадників батьківщини»; повсякдення жінок у таборах ГУЛАГу. Набули подальшого розвитку: питання гендерних аспектів репресивної політики в Радянському Союзі в 1930-х рр. Практичне значення роботи. Матеріали та результати дослідження можуть становити інтерес для викладачів історії, здобувачів вищої освіти всіх рівнів, шкільної молоді, які вивчають процеси формування культури пам’яті, питання історичної провини, історичної та колективної пам’яті. Матеріали також можуть бути корисними для політикуму в процесі вироблення засад та розбудови політики національної пам’яті. У Горлівському інституті іноземних мов запроваджено спеціальний курс «Повсякденне життя жінок у таборах ГУЛАГу в 1933-1953 рр.».