Дисертація є результатом комплексного дослідження особливостей діяльності римо-католицького духовенства Львівської та Луцької дієцезії у період 1939–1991 рр. Входження восени 1939 року західних регіонів України до складу СРСР та тривале перебування під впливом атеїстичного радянського режиму призвело до численних руйнувань в структурі Римо-католицької церкви в Україні, що передусім пов’язано із фізичним знищенням та різноманітними утисками духовенства, мирян та руйнуванням храмових комплексів.
У вступі дисертації обґрунтовано її актуальність, окреслено хронологічні та територіальні рамки, сформульовано мету дослідження, визначено його завдання, об’єкт та предмет, охарактеризовано наукову новизну дисертації та визначено методи дослідження, що використовувалися автором. Визначено практичне значення роботи, простежено апробацію результатів дослідження, його структуру та обсяги.
В першому розділі – «Стан наукової розробки проблеми, джерельна база та методологія дослідження» аналізується стан наукової розробки проблеми, її джерельна база, розкриваються теоретико-методологічні принципи, які застосовувалися під час дослідження. Історіографію розділено на декілька умовних груп, кожна із яких характеризується автором із виділенням її особливісних характеристик, аналізуються праці українських та зарубіжних дослідників, які безпосередньо чи опосередковано є дотичними до досліджуваної наукової теми.
Різноплановість джерельної бази дала можливість у повній мірі вивчити та проаналізувати життєдіяльність римо-католицького духовенства у період 1939 – 1991 рр.. та відтворити цілісну картину репресивних заходів, що вживалися радянською владою проти Римо-католицької церкви. Джерельна база дисертації є, доволі, широкою і включає у себе архівні матеріали, опубліковані документи, матеріали преси та спогади очевидців і безпосередніх учасників цих подій, статистичні матеріали релігійних установ. Спогади очевидців, мемуари та особисті записи священників становлять велику цінність для дисертаційної роботи, оскільки дані джерела вперше увійшли до наукового обігу та несуть вагоме смислове навантаження, що дозволяє з перших уст пізнати становище в якому опинилось римо-католицьке духовенство. У першому розділі, також, описано методи, завдяки використання яких було проведено комплексне дослідження, з’ясовано основний термінологічний апарат.
Другий розділ – «Католицьке духовенство латинського обряду в умовах окупаційних режимів (1939–1944 рр.)» поділено на три змістових підрозділ і вклчає у себе дослідження політичних та соціально-економічних умов, в яких опинилось римо-католицьке духовенство під час Другої світової війни. Визначено передумови, що спричинили репресії проти римо-католицького духовенства з боку радянського та німецького окупаційних режимів, досліджено причини фізичного нищення представників різних національностей.
У другому розділі, також, висвітлено вплив та наслідки Другої світової війни на функціонування Католицької церкви латинського обряду у Галичині та на Волині, вивчено методи боротьби тоталітарних режимів із релігійними вподобаннями населення. На прикладі конкретних постатей проаналізовано діяльність римо-католицького духовенства в зазначений період та сформовано перелік жертв окупаційних режимів.
Третій розділ – «Становище Католицької Церкви у період 1945–1964 рр.» присвячено аналізу становища у якому опинилась Церква у повоєнний період на теренах Галичини та Волині. У розділі виділено два змістових підрозділи в яких досліджується нормативно-правове функціонування Католицької Церкви та наслідки політики націоналізації, що її здійснювала радянська влада. Доведено, що у цей період відбувається, фактично, руйнація Римо-католицької церкви із послідуючою забороною її діяльності.
У четвертому розділі – «Римсько-Католицька Церква в радянській державі: проблеми та напрямки діяльності (1965–1991 рр.)», що поділений на три підрозділи, розкриваються особливості життя та діяльності римо-католицьких священників у Галичині та на Волині, в умовах, коли Римо-католицька церква припинила свою офіційну діяльність і функціонувала фактично нелегально. Проаналізовано особливості ліквідації та нищення католицьких храмів та Церкви як установи в цілому на досліджуваних теренах. Досліджено діяльність духовенства у справі відновлення традиції віри, душпастирську діяльність та збереження римо-католицького обряду в умовах радянської дійсності.
Загалом, здобувач ступеня доктора філософії всебічно проаналізував та розкрив усі аспекти та особливості життєдіяльності римо-католицького духовенства Львівської та Луцької дієцезій періоду 1939 – 1991 років, та довів, що репресії радянської та німецької влади проти Римо-католицької церкви носили жорстокий та необґрунтований характер.
Ключові слова: Римо-католицька церква, Волинь, Галичина, духовенство, Друга світова війна, окупаційні режими, душпастирство, атеїзація, радянська влада, капелани, репресії, СРСР.
