Дисертація присвячена розвитку, аналізу, оцінці інформаційно-наукових можливостей селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття як джерела з історії краю регіону другої половини XVIII – ХХ століть.
Дослідження проведене із дотриманням принципів об’єктивності, історизму та багатофакторності. Філософські (діалектичний, герменевтики) та загальнонаукові (аналіз, синтез, індукція, типологізація, статистичний) методи пристосовані до потреб джерелознавчого дослідження. Використано ряд спеціально-історичних методів (евристика, історико-порівняльний, текстологічний, біографічний).
У дисертації проаналізовано наступні види особових джерел: щоденники, мемуари «сучасні історії», мемуари «автобіографії». Окрім мемуарів, джерельну базу дослідження склали архівні джерела (матеріали слідчих справ, автобіографії), опубліковані епістолярні джерела та спомини військових та політичних діячів ХХ століття. Загальна джерельна база становить 133 позиції.
В аналізі історіографії проблеми визначено що, питання передумов розвитку селянської мемуаристики дозволяє виокремити два напрямки дослідження: спеціалізовані дослідження з питань мемуаристики та селянської мемуаристики зокрема; наукові роботи, що розробляють соціально-економічні, політичні та ін. теми пов’язані з історією Південної України які дозволяють сформувати уявлення про історичні процеси які відбувалися в регіоні.
Проте, звертає на себе увагу той факт, що до тепер у вітчизняній історіографії відсутні спеціальні джерелознавчі розвідки, присвячені комплексному аналізу селянських мемуарних матеріалів як джерела з історії Південної України середини XVIII – ХХ століття.
Важливий напрямок дисертаційного дослідження стосується терміну «селянська мемуаристика». Зокрема, напрацювання критеріїв, які б дозволили виділити мемуари селян з поміж особових джерел інших соціальних груп. Відповідно, спираючись на досвід напрацьований вітчизняними та іноземними дослідниками, хоча б й умовно, можемо визначити основні критерії які дозволяють провести видову класифікацію селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття.
В результаті проведеного аналізу історіографії та джерельної бази одним з основних критеріїв при будові класифікаційної схеми виокремлюється освітній фактор, як один з головних елементів, що дозволяє віднести автора джерела саме до групи селянської мемуаристики.
Вагома частина дослідження стосується виведення типових рис селянських мемуарних джерел. Окремо звертає на себе увагу те, що у питанні видової класифікації джерел селянської мемуаристики, можемо виділити, як головну особливість, розмитість форм і поєднання в одному тексті ознак, що відповідають різним видам джерел. Відповідно застосування конкретних класифікаційних схем певною мірою залежить від цілей і завдань, які ставлять перед собою дослідники. Таким чином, підхід до класифікації селянських мемуарних джерел, а саме поділ на мемуари «сучасні історії», мемуари-автобіографії, щоденники, такі що мають або не мають першоджерела має прикладний і в той же час умовний характер.
Переважна частина дисертації присвячена виявленню джерельного потенціалу селянських мемуарних джерел. Селянська мемуаристика Південної України надає досліднику значні інформаційні можливості у питаннях вивчення суспільних, міжнаціональних та родинних відносин, питаннях організації побуту та житла. Не менш цінну історичну інформацію з даних джерел маємо і в галузі громадського дозвілля, народних традицій, обрядовості та календарних свят. Селянськими авторами подаються унікальні етнографічні матеріали, деякі з них, відсутні в працях класичного народознавства. Селянські мемуарні джерела містять інформації часто відсутню в інших видах джерел.
Заявлено, про значний науково-інформативний потенціал та високу репрезентативність матеріалів селянського мемуарного походження, що створює потенційні перспективи пізнання минулого та дає можливість репрезентації багатьох аспектів соціально-економічного, духовного та повсякденного життя Південної України. Вивчення селянських мемуарних джерел, що з’явилися впродовж ХХ століття та їх широке залучення до історичних досліджень дозволяє максимально правдиво відобразити історичну дійсність, більш докладно та яскраво відтворити як окремі подій, так і характерні риси епохи, або окремих особистостей.
У рамках даного дослідження було проведено роботу щодо виявлення, класифікації, визначення видової належності селянських мемуарних джерел Південної України ХХ століття, створення «образу» селянського історика-аматора. На основі джерелознавчого аналізу розкрито інформативні можливості актуалізованої джерельної бази для дослідження ряду аспектів минулого.
У процесі дослідження селянських мемуарних джерел зроблено обґрунтований висновок про їх репрезентативність, автентичність, науково-інформаційні можливості. Виявлено специфічні риси селянської мемуаристики та проаналізовано причини, що спричинили її ґенезу...
