Слюзар З. Л. Ефективність алерген-специфічної імунотерапії бронхіальної астми у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до кліщів домашнього пороху

Об’єкти – бронхіальна астма у дітей шкільного віку; частота виявлення кліщової сенсибілізації у дітей шкільного віку, хворих на бронхіальну астму, на підставі аналізу шкірного алерготестування та визначення специфічних IgE до мажорних та мінорних компонентів алергенів кліщів домашнього пороху; алерген-специфічна імунотерапія, динаміка під впливом лікування клінічних симптомів, спірометричних параметрів, якості життя, рівня IL-13, IFγ у сироватці крові; мета – підвищення ефективності лікування бронхіальної астми у дітей шкільного віку, сенсибілізованих до кліщів домашнього пороху, шляхом застосування різних способів АСІТ; методи – загальноклінічні (збір анамнезу, фізикальне обстеження, заповнення індивідуальних карт спостереження пацієнтів); інструментальні (комп’ютерна спірометрія із залученням тесту на зворотність бронхіальної обструкції); імуноферментні (визначення рівня IL-13 та IFγ); алергологічні (шкірне алерготестування, молекулярна діагностика алергії з визначенням специфічних IgE до мажорних та мінорних компонентів Dermatophagoides pteronyssinus); акарологічні (дослідження зразків домашнього пороху); анкетування (оцінка якості життя та Астма – Контроль – Тест (АКТ)); статистичні методи (параметричні та непараметричні методи, кореляційний, логістичний, дисперсійний та кластерний аналізи, розрахунок відношення шансів, діагностичної цінності, міри статистичного узгодження, перевірка гіпотези рівності частот); результати – на підставі ретроспективного аналізу результатів алерготестування 904 дітей м. Львова віком 6–17 років, хворих на бронхіальну астму, встановлено, що у структурі їх сенсибілізації достовірно (p < 0,05) переважає побутова алергія (73,23 %), зокрема сенсибілізація до алергенів кліщів домашнього пороху Dermatophagoides pteronyssinus, яка виявлена у 94,1% дітей з побутовою алергією; здійснено акарологічне дослідження домашнього пороху у помешканнях м. Львова, де проживають школярі, хворі на бронхіальну астму, високу концентрацію кліщів було виявлено у 64% осель, причому встановлено чисельну та видову перевагу Dermatophagoides pteronyssinus; уточнені наукові дані щодо можливостей застосування молекулярної діагностики алергії, яка на підставі підвищення показників специфічних IgE понад 0,35 kU/L, до мажорних компонентів алергенів Der p1 і Der p2, підтвердила провідну роль алергенів Dermatophagoides pteronyssinus у розвитку кліщової алергії у школярів, хворих на бронхіальну астму; на підставі істотного зростання показників контрольованості бронхіальної астми, якості життя пацієнтів, швидкісних параметрів функції зовнішнього дихання та зменшення обсягу базисного лікування науково обґрунтовано доцільність застосування АСІТ у школярів, хворих на бронхіальну астму; розширено наукові дані щодо можливостей імунологічного моніторингу ефективності АСІТ, встановлено достовірне зростання IFγ у разі застосування сублінгвальної АСІТ, яке можна розцінювати, як активацію процесу перемикання імунної відповіді з Th-2 на Th-1 опосередковану, що ілюструє позитивний вплив цього методу лікування; впроваджено – у практичну роботу закладів охорони здоров’я та науково-освітній процес університетів галузь – педіатрія.