Солоненчук І. В. Державне регулювання ринку енергоресурсів в Україні

У дисертації теоретично та емпірично доведено, що виконання Україною міжнародних зобов’язань, розвиток і впровадження сучасних новітніх технологій та інтеграція до європейського ринку електричної енергії суттєво змінюють вітчизняний ринок енергоресурсів, трансформуючи його з урахуванням таких головних трендів як декарбонізація, діджиталізація, демонополізація. Запропоновано до практичного застосування розроблені підходи регулювання ринку енергоресурсів через оцінку методу визначення пріоритетності регіонів за інвестиційною привабливістю, який дозволяє на основі кластеризації та розрахунку таксономічного показника побудувати рейтинг інвестиційно привабливих регіонів в енергетичному секторі і врахувати співвідношення загального постачання первинної енергії й рівня ВРП регіону. У дослідженні обґрунтовано методичний інструментарій для практичної реалізації трьох сценаріїв державного регулювання розвитку ринку енергоресурсів: «Інерційно-стагнаційний», «Базових стратегій», «Інноваційно-низьковуглецевий» та механізмів їх реалізації, де «Інерційностагнаційний» сценарій практично не передбачає змін у енергетичній політиці України; сценарій «Базових стратегій» за своєю структурою повністю відповідає можливості досягти запланованих показників Енергетичної стратегії України до 2035 року; «Інноваційно-низьковуглецевий» сценарій орієнтує на перехід до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю з поступовим зниженням використання ядерної енергетики або переходу до використання реакторів на швидких нейтронах і замкнутого ядерного паливного циклу. Розроблено комплексний підхід щодо виокремлення сценаріїв економічного прагматизму та неоліберальної політики за ступеню активності втручання держави, які, передбачають активну участь держави в процесах забезпечення розвитку економіки за рахунок створення інституцій захисту власного виробника енергоресурсів і відрізняються ліберальними підходами щодо ринкового регулювання діяльності енерговиробників в окремих секторах енергетики із застосуванням запропонованих у роботі інструментів регулювання: ціноутворення на світових ринках енергоносіїв, ліцензування, розробка державних програм, що дозволяє вибудовувати ефективне державне регулювання ринку енергоресурсів з урахуванням місця та ваги кожної складової та призведе до системних змін у забезпеченні заходів регулювання базуючись на оцінці наслідків змін для галузі.