У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання щодо встановлення закономірностей ремоделювання структур, судинного русла печінки та спільної жовчної протоки у лабораторних статевозрілих білих щурів-самців при резекціях різних об′ємів паренхіми печінки.
Комплексом морфологічних (макроскопія, гістологія, гістохімія, електронна мікроскопія, ін'єкція судин, морфометрія), біохімічних та статистичних методів вивчена печінка та жовчовивідні шляхи 100 лабораторних статевозрілих щурів-самців, які були розділені на 5 груп: 1-а група нараховувала 20 інтактних практично здорових тварин, 2-а – 20 щурів після лапаротомії, 3-я – 20 щурів після резекції лівої бокової частки, що дорівнювало 31,5 % об'єму паренхіми печінки, 4-а – 20 тварин після резекції лівої бокової і лівої внутрішньої часток, що складало 42,0 % обсягу печінки, 5-а – 20 щурів після резекції правої та лівої бокових часток печінки (58,1 % об'єму паренхіми печінки).
Визначено кількісні морфологічні показники неушкодженої печінки, спільної жовчної протоки, їх судинного русла на органному, тканинному, клітинному та субклітинному рівнях. Встановлені особливості структурної перебудови печінки, спільної жовчної протоки, їх судинного русла при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Встановлено, що резекція лівої і правої бокових часток печінки (58,1 % її паренхіми) призводила до пострезекційної портальної гіпертензії і виражених гемодинамічних змін у системі ворітної печінкової вени, яка ускладнювалася вираженим ремоделюванням структур печінки, спільної жовчної протоки, їх артеріального, венозного та гемомікроциркуляторного русел. Після резекції лівої та правої бокових часток печінки відмічалося розширення, повнокров’я венозних судин, деформація їх просвіту, осередки гіпертрофії, дистрофії, некробіозу гепатоцитів, поява лімфоїдно-гістіоцитарних інфільтратів та збільшення стромальних структур. Пострезекційна портальна гіпертензія ускладнюється вираженим ремоделюванням структур спільної жовчної протоки, яке характеризується зміною співвідношень між просторовими параметрами її оболонок, венозним повнокров’ям, гіпоксією, порушенням трофіки, проникністю судинної стінки, дистрофією, некробіозом, атрофією структур досліджуваного органа, інфільтрацією та склерозом. Вивчені особливості жовчоутворювальної та жовчовидільної функцій печінки при резекціях різних обсягів її паренхіми. Виявлено, що ступінь порушення жовчовиділення залежав від об'єму видаленої печінки та від відносного об'єму пошкоджених гепатоцитів. Отримані результати суттєво поглиблюють та розширюють сучасні уявлення про структуру і морфогенез печінки, жовчовивідних шляхів та їх судинного русла при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки. Результати досліджень сприяють глибшому вивченню та розумінню механізмів морфогенезу печінки, її судинного русла та жовчовивідних шляхів при пострезекційній портальній гіпертензії і дають нову теоретичну основу для розробки способів попередження та пом’якшення розвитку дизадаптаційних процесів у досліджуваних органах. Розроблений в процесі виконання даної роботи спосіб забору та фіксації жовчовивідних шляхів у експериментальних тварин (патент України № 124933) істотно розширить можливості адекватної морфологічної діагностики закономірностей ремоделювання структур спільної жовчної протоки при різних ушкодженнях печінки.
