Ромаш І. Б. Особливості перебігу та лікування гастроезофагальної рефлюксної хвороби у хворих із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини

Дисертація присвячена питанням особливостей перебігу та лікування гастроезофагальної рефлюксної хвороби у хворих із синдромом недиференційованої дисплазії сполучної тканини. Уперше встановлено, що такі фенотипові ознаки НДСТ, як дисфагія, феномен Рейно, артралгії, немотивована втрата маси тіла, шкірні висипи, виразки слизової оболонки порожнини рота, проксимальна м’язева слабкість - відмічаються достовірно частіше у хворих на ГЕРХ у поєднанні із НДСТ у порівнянні із пацієнтами із ГЕРХ без супутніх захворювань, а їх частота корелює з важкістю та тривалістю ГЕР. Встановлено, що у 88,0 % пацієнтів із коморбідністю ГЕРХ та НДСТ мали місце різноманітні аномалії розвитку внутрішніх органів, у той час, як у хворих на ГЕРХ без супутньої патології, вони діагностувались лише у 6,6 % обстежених. Уперше доведено, що у хворих з поєднаною патологією кількість шлунково-стравохідних рефлюксів з рН<4 була у 1,4 раза частішою, ніж у пацієнтів на ГЕРХ без змін з боку сполучної тканини. Між ступенем важкості НДСТ та кількістю рефлюксів з рН<4 тривалістю більше 5 хвилин, встановлений прямий кореляційний зв’язок.Уперше вивчено характер порушень рівня мікро- та макро-елементів у хворих із поєднанням НДСТ та ГЕРХ і встановлено зниження рівня магнію, кальцію, марганцю та підвищення концентрації міді, цинку та заліза з одночасним зростанням активності матриксної металопротеїнази-9 та підвищенням рівня оксипроліну в крові та сечі. Було встановлено більш виражене підвищення концентрації греліну в плазмі крові у хворих з коморбідністю ГЕРХ та НДСТ і дещо менш значне його зростання у порівнянні зі здоровими при самостійній ГЕРХ. У хворих з коморбідністю ГЕРХ та НДСТ виявлено зростання рівня простагландинів Е2 в крові у 2,46 раза із одночасним зниженням простагландинів F2α у 1,54 раза, у той час, як при ГЕРХ без ураження сполучної тканини такі різноспрямовані зміни були менш вираженими (підвищення PGE2 у 1,3 раза та зниження PGF2α – у 1,2 раза), що вказує на зниження толерантності його слизової до пошкоджуючих факторів і, можливо, вплив на тонус циркулярних м’язів нижнього стравохідного сфінктера (зниження під впливом PGЕ2 та посилення за допомогою PGF2α). При цьому виявлено, що підвищення циркулюючого рівня греліну позитивно корелює з рівнем PGЕ2 та негативно – з рівнем PGF2α.Уперше розроблений та впроваджений у лікувальну практику спосіб комплексної корекції обмінних процесів сполучної тканини шляхом долучення до стандартної терапії ГЕРХ на тлі НДСТ препаратів «Магне-В6» та «Кальцій-Д3-Нікомеду». Ключові слова: гастроезофагальна рефлюксна хвороба, синдром недиференційованої дисплазії сполучної тканини, мікро- та макроелементи, простагландини Е2 та F2α, грелін, інтрагастральна рН-метрія. Галузь – медицина.