Лелюк Д. В. Удосконалення алгоритму медичної допомоги хворим з кризовим перебігом гіпертонічної хвороби на догоспітальному етапі

Об’єкт дослідження: дисертація присвячена важливої науково-практичної задачі охорони здоров’я – удосконаленню алгоритму медичної допомоги хворим з кризовим перебігом гіпертонічної хвороби на догоспітальному етапі. Мета роботи полягала в удосконаленні надання медичної допомоги пацієнтам з кризовим перебігом гіпертонічної хвороби на догоспітальному етапі шляхом розробки оптимізованого алгоритму ведення хворих з урахуванням показників балансу вегетативної нервової системи, стану системної і внутрішньосерцевої гемодинаміки, маркерів системної запальної відповіді. Методи дослідження: загальноклінічні (оцінка загального стану, фізикальне обстеження) – для оцінки клінічних проявів захворювання; анамнестичний – для визначення тривалості захворювання; інструментальні (електрокардіографія з визначенням показників варіабельності серцевого ритму), ультразвукове дослідження серця (показники внутрішньосерцевої гемодинаміки) – для визначення стадії гіпертонічної хвороби та оцінки змін структурно-функціональних показників міокарда; імуноферментні методи дослідження – для визначення маркерів системної запальної відповіді: високочутливий С-реактивний білок, інтерлейкін-1β (ІЛ-1β), інтерлейкін-10 (ІЛ-10), фактор некрозу пухлин-α); статистичні – для визначення достовірності відмінностей між показниками, що аналізували. Наукова новизна отриманих результатів: уперше встановлено, що розвиток неускладненого гіпертонічного кризу у хворих на гіпертонічну хворобу супроводжується активацією системного запалення із зростанням у плазмі крові маркерів ВЧ-СРБ, фактору некрозу пухлин-α та ІЛ-1β. Уточнено дані щодо зростання вираженості запального процесу за показниками ВЧ-СРБ, фактору некрозу пухлин-α та ІЛ-1β із ступенем підвищення АТ; - суттєво розширено наукову базу щодо патогенетичної ролі порушень вегетативного гомеостазу у хворих на гіпертонічну хворобу при неускладненому гіпертонічному кризі (за показниками варіабельності серцевого ритму); - уперше науково обґрунтовано, розроблено та оцінено ефективність впровадження оригінальної диференційованої схеми невідкладної терапії неускладненого гіпертонічного кризу в хворих з гіпертонічною хворобою на догоспітальному етапі залежно від домінування відділу вегетативної нервової системи; - уперше розроблено оптимізований алгоритм ведення хворих з гіпертонічною хворобою при розвитку неускладненого гіпертонічного кризу на догоспітальному етапі в практиці сімейного лікаря; Дістали подальшого розвитку: аналіз захворюваності, інвалідності, ускладнень при гіпертонічному кризі, корекція схеми антигіпертензивної терапії і профілактики.