Скрипник В. В. Оцінка рівня прояву показників адаптивності і продуктивності груп безнасінних генотипів винограду та виділення перспективних для подальшого селекційного процесу

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U101789

Здобувач

Спеціальність

  • 203 - Аграрні науки та продовольство. Садівництво та виноградарство

17-05-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 41.374.001

Національний науковий центр "Інститут виноградарства і виноробства імені В. Є. Таїрова"

Анотація

Вперше в Україні сформовано колекцію і проведено комплексне дослідження інтродукованих безнасінних сортів винограду різних за генетичним і еколого-географічним походженням, для поповнення автохтонного сортименту безнасінних сортів відповідно сучасним світовим тенденціям. На основі аналізу дослідного матеріалу, літературних джерел та практичного досвіду, встановлено рівні прояву ознак технологічності та адаптивності інтродукованих сортів безнасінної групи, що відповідають оптимальним параметрам значень моделі безнасінного сорту в умовах Північного Причорномор’я України (урожайність > 12 т/га, товарність > 70 %, клас безнасінності I-II та ін). За допомогою селекційних, фітопатологічних та молекулярно-генетичних методів з колекції сортів виділено джерела та донори господарсько-цінних для подальшого залучення до селекційного процесу сорти – “Кишмиш таїровський”, “Flame seedless”, “Attika”, “Mars”, “Jupiter” та ін. Досліджено рівень прояву та успадкування ряду основних ознак селекційного інтересу у гібридних комбінаціях селекції ННЦ “ІВіВ ім. В. Є. Таїрова” за участі безнасінного батьківського компоненту. Доведено, що чим складніше генетичне та географічне походження сорту, чим більше видів Vitis міститься у його генотипі, тим складніше та різноманітніше розщеплення у потомстві F1 за показниками забарвлення ягоди, крупноплідність, крупноягідність, сила росту та ін. Набули подальшого розвитку науково обґрунтовані рекомендації щодо перспективності використання сортів “Кишмиш таїровський”, “Jupiter”, “Sultanina”, “Beogradszka beszemena”, “Flame seedless”, “Кишмиш лучистий”, “Glenora” та “Attika” в селекції на створення високопродуктивних генотипів безнасінного винограду, адаптованого до умов Північного Причорномор’я України. За результатами проведеного гібридологічного аналізу встановлено високий рівень результативності отримання життєздатних сіянців (від 2,5 до 9,5 %), в том числі перспективних безнасінних генотипів (від 0,4 % до 0,8 %) у гібридних комбінацій “Viktoria” х “Jupiter”, “Кобзар” х “Rusensko bez seme” та “Кобзар” х “Кишмиш таїровський”.

Файли

Схожі дисертації