Павлюк Л. В. Наукове обґрунтування удосконалення відбору безвірусних клонів у системі сертифікації садивного матеріалу вишні та черешні

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0822U100241

Здобувач

Спеціальність

  • 203 - Аграрні науки та продовольство. Садівництво та виноградарство

29-01-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 27.375.002

Інститут садівництва Національної академії аграрних наук

Анотація

Дисертаційна робота присвячена вірусним хворобам вишні та черешні. В роботі вивчено поширення 10 вірусних патогенів зі стандарту PM(4)29(1) «Схема сертифікації черешні та вишні», а також вірусу шарки сливи, на території України. Основним методом тестування була серологічна діагностика. За роки досліджень протестовано 291 зразок, із них черешні — 134, вишні — 103, підщеп — 54 зразки. Серологічна діагностика зразків показала високий рівень інфікованості матеріалу — 28,6 %. Найбільша частка інфікованих зразків зафіксована в матеріалі вишні — 33 %, черешні — 30,6 %, а найменша — у перевірених зразках підщеп — 13 %. З виявлених вірусів переважав ВНКП, а саме в зразках вишні — 14 %. Двома і більше вірусами досліджувані культури інфіковані в межах 5,5—9,7 %. Установлено, що інфікованість перевірених сортів черешні коливається від 23 до 45,5 %, залежно від сорту; вишні — від 7,1 до 42,9 %, а підщеп — 4,2 (ВСЛ-2) та 33,3 % (вишня магалебська). Для достовірної серологічної діагностики ВНКП і ВКС підібрано оптимальні строки й типи тканин рослинного матеріалу для ефективного виявлення патогенів. Для проведення філогенетичного аналізу обрали ізоляти ВНКП, ВКС та ВШС. На основі аналізу послідовності нуклеотидів ВНКП встановлено, що виділені ізоляти належать до різних груп: PV-96 (MT828889) та PV-32 (MT892676), які циркулюють у Київській та Запорізькій областях. Філогенетичний аналіз ВКС установив, що вітчизняні ізоляти MT828888 і MT828887 мають високу ідентичність — 99,6 %. Під час кластеризації сформувалися дві групи з розподілом на дві підгрупи. Оскільки виділені ізоляти ВШС на 100 % подібні між собою, до Генбанку депонували лише один — MW055900. Встановлено, що цей ізолят належить до штаму D. Для вдосконалення схеми сертифікації запроновано внести зміни до чинних документів, а саме: ДСТУ 4791:2007 «Підщепи плодових культур. Методи визначення якості» та ДСТУ 4792:2007 «Саджанці плодових культур. Методи визначення якості». Під час вивчення сортопідщепних комбінувань досліджено реакцію чутливих підщеп на щеплення інфікованими окулянтами. У підщепи ВСЛ-2 та ЛЦ-52 спостерігали камедетечу на місці щеплення, а згодом і зміну кольору листків на антоціанове забарвлення. Також на цих підщепах навесні спостерігали 100 % випадів у другому полі розсадника. На відміну від попередніх підщеп, на ВЦ-13 подібних реакцій не зафіксовано. Приживлюваність інфікованих окулянтів становила 50 % із сортом Ніжність і 76,6 % із сортами Богуславка та Ксенія, тоді як у неінфікованих контрольних рослин цей показник становив 90 %. Виявлено негативну дію вірусу на стан фотосинтезуючого апарату рослини. Загалом фіксували зменшення хлорофілу а від 20,9 до 38 %, хлорофілу b від 31 до 43,9 %, залежно від сорту й вірусу, що інфікував рослину. Також виявлено, що ВНКП й ВКС негативно впливають на морозостійкість генеративних бруньок досліджуваних сортів. Визначено, що вірусне навантаження на рослину спричинило пошкодження бруньок інфікованих сортів Ксенії (ВНКП) і становить 3,5—4,5 бала, а Богуславки (ВКС) — 4,5, водночас у здорових рослинах рівень пошкодження — від 1,7 до 3,5 бала, залежно від температури, патогену й сорту. Під час вивчення впливу вірусної інфекції на якість однорічних саджанців фіксували зменшення площі листкової пластинки на 7,6—31 %, залежно від патогену й сорту рослини. Натомість питома поверхнева щільність у інфікованих сортів Богуславка (ВКС) та Ніжність (ВКС + ВНКП) була більшою на 5,5 і 39,9 % відповідно, тоді як у сортозразка Ксенія (ВНКП) цей показник був меншим від контролю на 27,4 %. Підвищення питомої поверхневої щільності листків в деяких варіантах вплинуло на збільшення вмісту води в клітинах: у зразках Богуславка на 1,4 %, Ксенія — 5,7 %, натомість під час комплексного інфікування сорту Ніжність фіксували зменшення оводненості на 20,2 %. Під час аналізу параметрів вирощених саджанців простежується тенденція до зменшення середнього діаметру штамбу під впливом вірусного інфікування. У саджанців черешні сорту Ніжність діаметр штамбу зменшується на 18,8 %, у сорту вишні Богуславка — на 13,3 %. При цьому середня висота саджанців зменшується на 3,1 і 13 % у сортів вишні Богуславка та Ксенія відповідно, а в черешні Ніжність — на 36,3 %. У ході досліджень підраховано, що використання інфікованого матеріалу для вирощування саджанців зменшує їх вихід, якщо порівнювати з використанням вільного від вірусів матеріалу.

Файли

Схожі дисертації