Дисертація присвячена теоретичному узагальненню і новому вирішенню актуального завдання внутрішньої медицини – підвищенню ефективності діагностики хворих на артеріальну гіпертензію (АГ) ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з дисплазією сполучної тканини (ДСТ), на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ, показників неспецифічного системного запалення (С-реактивний протеїн (СРП), серомукоїд (СМ), інтерлейкіни (ІЛ) -1 бета (1β), ІЛ-6, IЛ-8, фактор некрозу пухлин-альфа (ФНП-α)), вільного та загального оксипроліну крові, ліпідного спектра крові, сечової кислоти (СК), результатів інструментальних методів дослідження, консультацій лікарів-спеціалістів та розробці алгоритму оцінки ризику розвитку АГ за наявності ДСТ. Завданнями дослідження було підвищити ефективність діагностики хворих на АГ ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з ДСТ, на основі вивчення зовнішніх та внутрішніх ознак ДСТ, дослідити показники неспецифічного системного запалення (СРП, СМ, ІЛ-1β, ІЛ-6, IЛ-8, ФНП-α), проаналізувати показники вільного та загального оксипроліну крові, провести аналіз ліпідного спектру крові та рівня СК, оцінити результати добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ), розробити алгоритм оцінки ризику розвитку АГ за наявності ознак ДСТ. Відповідно до поставлених завдань до дослідження включено 100 хворих на АГ ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з ДСТ, та 30 осіб без підвищеного АТ та встановленої ДСТ, які надали добровільну згоду на участь в дослідженні. Вперше отримано нові наукові результати особливостей клінічного перебігу АГ, поєднаної з ДСТ. Вперше оцінено ступінь важкості ураження сполучної тканини (СТ) на основі вивчення зовнішніх і внутрішніх ознак ДСТ та його вплив на перебіг АГ. З’ясовано, що підвищений рівень СРП у хворих на АГ ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з ДСТ, можна розцінювати як додатковий предиктор погресування АГ та, відповідно, виникнення серцево-судинних ускладнень. Встановлено підвищення вмісту у крові ІЛ-8, що відображає наявність запального процесу у СТ, а також зростання рівня СМ, що вказує на хронічний характер запалення. Вперше встановлено підвищення концентрації вільного оксипроліну в крові хворих на АГ ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з ДСТ, що відображає ступінь розпаду колагену – процесу, характерного для ДСТ. Встановлено зростання концентрації загального оксипроліну, що свідчить про посилення обміну колагену за наявності запального процесу у СТ. Вперше встановлено підвищення в крові хворих на АГ ІІ стадії, 1-3 ступенів, поєднану з ДСТ, рівнів загального холестерина (ЗХС), холестерина ліпопротеїдів низької щільності (ХС ЛПНЩ), коефіцієнта атерогенності (КА) та зниження вмісту холестерина ліпопротеїдів високої щільності (ХС ЛПВЩ). Вперше відмічено підвищення рівня СК у даної когорти хворих, що свідчить про наявність додаткового фактора ризику (ФР) розвитку серцево-судинних ускладнень. Доповнено наукові дані щодо застосування ДМАТ у хворих з АГ за наявності ДСТ, що є необхідним для встановлення діагнозу та оптимізації ведення таких хворих, а також забезпечує більш інформативне спостереження за перебігом хвороби. Вперше розроблена бальна шкала оцінки кожної з ознак ДСТ та опрацьований алгоритм ризику виникнення АГ за наявності ДСТ, з врахуванням ступеня АГ.
