Платмір Я. Л. Українське селянство в уявленнях та інтерпретаціях інтелектуальних еліт Наддніпрянщини (кінець ХІХ – початок ХХ ст.)

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102059

Здобувач

Спеціальність

  • 032 - Гуманітарні науки. Історія та археологія

23-06-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 73.053.004

Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького

Анотація

У дисертації проаналізовано стан дослідження проблеми, сформовано та ґрунтовно опрацьовано джерельну базу, прописано методологію та визначено загальні напрями роботи. З’ясовано, як уявляли та інтерпретували інтелектуали українське селянство Наддніпрянщини наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. Дослідження базується на розумінні проблеми, що саме в той час інтелігенція починала творити образи модерного суспільства та намагалася залучити до них селянство, котре здебільшого ще перебувало в «домодерному світі». У будь-якому разі суспільні процеси пізньоімперської доби не могли відбуватися без взаємодії інтелектуальних кіл та численної хліборобської верстви; вони були тісно взаємопов’язані багатьма чинниками – соціальними, культурними, родинними, професійними та ін. Автором було вивчено історіографію проблеми, системно проведено евристичну роботу, застосовано різні прийоми й методи наукового пошуку, що сукупно дало змогу визначити й напрацювати новизну отриманих результатів. Загалом, фрагментарне висвітлення піднятої в дисертації проблеми розпорошено у великій кількості наукових праць, які присвячені переважно історії формування інтелігенції та зростання її ролі в суспільно-політичному житті й національно-визвольному русі пізньоімперського періоду. Також чимало розвідок містять аналіз інтелектуального доробку, просопографічних сюжетів. Автором особисто виявлено й проаналізовано пласт наукової літератури, куди входять статті та тези з «вузькою» проблематикою й ґрунтовні праці, що присвячені теоретико-методологічним проблемам, інтелектуальній, антропологічній та соціальній історії. При цьому, під час опрацювання джерельної бази та історіографії, довелося застосувати певну вибірковість, що пояснюється «безмежністю» архівних матеріалів та намаганням уникнути ймовірної залежності від міфів, котрі притаманні суб’єктам досліджуваних історичних явищ, соціальних та інтелектуальних практик.

Файли

Схожі дисертації