Шкорупеєв Д. А. Процесуальний порядок розгляду справ про стягнення аліментів у цивільному судочинстві

Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 081 – Право. – Національний університет «Одеська юридична академія», Одеса, 2021. Дисертація є першим у науці цивільного процесуального права України спеціальним комплексним дослідженням процесуального порядку розгляду справ про стягнення аліментів у цивільному судочинстві.На підставі аналізу теоретичних розробок досліджені проблемні питання визначення поняття та сутність аліментних зобов’язань. Удосконалено теоретичні положення щодо розмежування термінів «аліменти» та «утримання». Зроблено висновок, що вони є різними за своєю природою, але залежать один від одного. Термін «утримання» є ширшим за термін «аліменти». Це твердження аргументовано тим, що утримання здійснюється у добровільному порядку особами, які відповідно до сімейного законодавства зобов’язані утримувати, а у випадках не здійснення добровільного обов’язку щодо утримання застосовується стягнення аліментів у примусовому порядку за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса. Здійснивши аналіз законодавства та існуючі наукові погляди науковців запропоновано удосконалення визначення таких понять як «аліменти» та «аліментні зобов’язання». Запропоновано розглядати «аліменти» як виплати щодо утримання дітей, одного з подружжя, інших членів сім’ї та родичів в грошовій і (або) в натуральній формі, що сплачуються відповідно до рішення суду або договору в примусовому порядку особою, яка відповідно до норм сімейного законодавства зобов’язана здійснювати таке утримання, а «аліментне зобов’язання» як правовідносини, що регулюються сімейним законодавствам України, згідно з яким одна сторона зобов’язана утримувати іншу сторону відповідно до умов та порядку, що визначені законодавством, а друга сторона має право вимагати виконання такого обов’язку. Доведено, що «аліментні зобов’язання» відносяться до сімейних правовідносин, оскільки регулюються СК України та відрізняюся від зобов’язань у цивільному праві, оскільки мають певні свої особливості, а саме: виникають тільки між суб’єктами сімейних правовідносин; виникають тільки з підстав, які визначені сімейним законодавством; носять особистий характер; не підлягають зворотному стягненню тощо.