Дисертація присвячена аналізу міжнародних відносин в Центральній Азії, зокрема щодо двосторонньої та багатосторонньої співпраці Казахстану,
Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану з Україною, а також рядом інших міжнародних акторів в пострадянський період. У дисертаційній
роботі вперше в українській політичній науці здійснено комплексне дослідження центральноазійського напряму міжнародного співробітництва України шляхом
системного аналізу трансформаційних процесів взаємодії України, Китайської Народної Республіки, Російської Федерації, Сполучених Штатів Америки з
центральноазійськими країнами.
Доведено, що поряд з традиційними оцінками україно-казахських, українотуркменських, україно-узбецьких, україно-таджицьких та україно-киргизьких
двосторонніх відносин, які характеризують процеси формування та реалізації сучасної української зовнішньої політики на центральноазійському напрямі,
важливим елементом, що має суттєву роль та певним чином впливає на загальну картину, яка відображає політико-економічні позиції України в Центральній
Азії, виступає також і чинник присутності в регіоні інших міжнародних акторів, зокрема КНР, РФ, США, а також ряду багатосторонніх організацій за участі
Казахстану, Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану. Розкрито пріоритети та геополітичні акценти зовнішньої політики КНР, РФ,
США в Центральній Азії, зокрема в контексті актуальних питань, що мають інтерес для України з точки зору потенціалу та перспектив розвитку
взаємовигідної політико-економічної співпраці української держави з центральноазійськими країнами на двосторонній основі, а також в рамках
багатосторонніх зв’язків за участі глобальних світових гравців. Проведено аналіз взаємовідносин КНР з центральноазійськими країнами, презентовано
узагальнені висновки та погляд щодо центральноазійської зовнішньої політики Китаю, основних тенденцій та перспектив її розвитку. Показано аспекти
зовнішньої політики РФ в Центральній Азії, динаміку процесів політикоекономічного співробітництва Росії з центральноазійськими країнами. Наведено
висновки щодо позицій та стратегії Росії в Центральній Азії, зокрема на фоні присутності в регіоні інших провідних держав світу. Надано оцінку взаємодії
центральноазійських країн із США. Відображено факти та сформульовано висновки, що стосуються американської політики в Центральній Азії,
трансформаційних аспектів та перспектив взаємовідносин США з центральноазійськими країнами в контексті їх геополітичних інтересів в регіон
