Дисертаційна робота є першим спеціальним дослідженням флори городищ в Україні. Флористичними дослідженнями було охоплено 18 археологічних пам’яток у межах Нижнього Придніпров’я, що розташовані по обидва береги Дніпра та його приток. Незважаючи на відносно малі розміри досліджуваних пам’яток археології, вони характеризуються досить високим рівнем флористичного багатства судинних рослин. Флора 18 городищ Нижнього Придніпров’я налічує 524 види судинних рослин, які належать до 281 роду, 74 родин, 3 класів і 2 відділів. Флористичне багатство на окремих городищах варіює від 124 до 290 видів. Структурний аналіз засвідчив подібність флори вищих судинних рослин городищ Нижнього Придніпров’я до природних регіональних флор із типовими зональними рисами. У географічному спектрі – за рахунок високої участі видів із номадійсько-давньосередземноморським і номадійським типами ареалів із характерним домінуванням аборигенних видів, у біоморфологічній та екологічній структурі – із переважанням багаторічних трав’яних рослин, рослин з каудексовим типом підземних пагонів, стрижневим типом кореневої системи, геліофітів та мегатермофітів.
Здійснено аналіз флори кожного городища Нижнього Придніпров’я та встановлено її особливості. Проведено диференціацію флор городищ і визначено ступінь їхньої синантропізації. За результатами математичного оцінювання подібності флор городищ пониззя Дніпра, було виділено 3 рівновеликі класи та 13 підкласів кластерів і проведено їх типізацію. Розподіл на кластери загалом зумовлений широтним ґрунтово-кліматичним градієнтом. Найбільші індекси синантропізації флор були відзначені на городищах, що розміщені безпосередньо в сучасних населених пунктах (Любимівське, Станіславське, Старошведське, Великолепетиське) або в їхніх околицях (Червономаяцьке, Золотий Мис). З іншого боку, городища з найменшим рівнем синантропізації відрізнялись віддаленістю від сучасних населених пунктів, значними степовими площами навкруги (Консулівське, Велике Тягинське та Саблуківське городища), а також «ізольованим» або «напівізольованим» ефектом (для острівного та напівострівного городищ – Мале та Велике Тягинське).
Проведено аналіз синантропізації флори городищ Нижнього Придніпров’я. Аналіз синантропної фракції (290 видів; 55,3 % від загальної кількості видів) виявив переважання апофітного компоненту над адвентивним. Найменш адвентизованими виявилися флори городищ Велике Тягинське, Консулівське, Саблуківське та Скелька, які за цим показником є цілком співставними з об’єктами природно-заповідного фонду регіону. Процес трансформації флори відбувається досить помірно, про що свідчить превалювання природних і відновлених біотопів над антропогенними. Основними осередками поширення антропофітів на території городищ Нижнього Придніпров’я є сусідні сільськогосподарські поля, шляхи сполучення, колишні місця видобутку корисних копалин, пасовища тощо. Загальний індекс синантропізації відзначається досить невисоким значенням (IS=55,3%) як порівняно з урбанофлорами міст, так і з різними ландшафтами Північного Причорномор’я. Подібними індексами синатропізації характеризується флора городищ Великопольського воєводства (Польща), що дозволило підтвердити високий рівень збереженості флори подібних пам’яток археології, а також їх природоохороний потенціал.
Досліджено залежність рівня флористичного багатства вищезазначених об’єктів від природних та антропогенних факторів навколишнього середовища. За результатами регресійного аналізу була виявлена позитивна залежність багатства судинних рослин на городищах із такими чинниками навколишнього середовища, як індекс різноманітності оселищ, площа, ступінь заліснення та степовий покрив в радіусі 1 км. Відстань до населених пунктів є суттєвим негативним чинником лише для багатства адвентивних видів. Для цієї групи були також вагомими такі фактори навколишнього середовища, як індекс різноманітності оселищ і ступінь заліснення.
На городищах було відзначено значну кількість аборигенних (395, 75,4 %), степових (239, 45,6 %) та несинантропних (223, 42,5 %) видів судинних рослин. Проведені дослідження засвідчили також їхню високу созологічну цінність. Так, раритетний елемент городищ Нижнього Придніпров’я представлений 31 видом (5,9 % від загальної кількості видів), що включені до Червоної книги України, Червоних списків Херсонської та Миколаївської областей. Здійснене порівняння флор городищ, степових резерватів й інших цінних об’єктів степової зони показало їхню високу репрезентативність за відсотком степових, аборигенних і несинатропних рослин, раритетних видів та угруповань. Така структура флори вказує на те, що городища добре виконують функцію збереження природного степового різноманіття та можуть потенційно розглядатись як природоохоронні об’єкти. Сформульовані висновки містять рекомендаційний характер для визначення шляхів оптимізації природокористування та охорони фіторізноманіття на території городищ, а також створення нових перспективних об’єктів природоохоронного характеру.
