На основі системного аналізу наукових підходів до дослідження інвестиційного та інноваційного забезпечення розвитку регіонів, розроблено концептуальні засади інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону. Визначено й охарактеризовано основні компоненти інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону з точки зору функціональних зв’язків, що формують концептуальні засади досліджуваної проблематики, які визначають його сфери, об’єкти, нормативно-правову базу, інституційне середовище, джерела, принципи, умови та ефекти. У роботі розкрито передумови нарощення інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін. На основі аналізу кращих вітчизняних практик у нарощенні інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону виокремлено умови нарощення регіонами ресурсної бази інвестицій в умовах децентралізації. Зокрема, до глобальних умов віднесено: удосконалення законодавчих норм та юридичну відповідальність за їх порушення; взаємну відповідальність задіяних в інвестиційному процесі суб’єктів; дотримання прав та свобод інвестора, розширення форм змішаного фінансування інвестпроектів тощо. Систематизовано основні елементи інвестування на регіональному рівні, які включають: інвестування фізичними/юридичними особами, заснованими на колективній власності; державне та місцеве інвестування; державна підтримка реалізації місцевих проєктів; іноземне та спільне інвестування. Дослідження інвестиційно-інноваційного забезпечення регіону в умовах децентралізаційних змін дозволило сформувати критерії інвестиційної привабливості регіонів. Зокрема, це: готовність території до інвестиційного процесу; відсутність проблем у питаннях прав власності на об’єкт інвестування; популяризація інвестиційних переваг території, які властиві лише їй; прозорий правовий статус території; демонстрація позитивних економічних змін регіону; узгодженість інвестицій, які залучаються в громаду. Досліджено світовий досвід інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіону в умовах децентралізації. На підставі критичного аналізу виділено функції, які виконує держава при регулюванні інвестиційно-інноваційної діяльності, до яких віднесено: регулюючу, стимулюючу, адміністративну. Основними інструментами прийняття інвестиційно-інноваційних рішень у світовій практиці є макроекономічне регулювання, податкова та амортизаційна політики. Розроблено методичний підхід до проведення діагностики інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіонів на основі використання методу інтегрального індексного аналізу. Виокремлено три критерії для оцінки інвестиційного забезпечення (концентрація інвестиційних ресурсів, диверсифікованість джерел залучення коштів для інвестування, ефективність інвестування) та чотири критерії для оцінки рівня інноваційного забезпечення розвитку регіонів (науково-дослідна активність наукових організацій, інноваційна активність промислових підприємств, результати інноваційної діяльності промислових підприємств, ефективність інноваційної діяльності промислових підприємств). Встановлено, що регіони України значно відрізняються за рівнем інвестиційного забезпечення розвитку. Результати діагностики рівня інноваційного забезпечення розвитку регіонів показали, що лише м. Київ, Запорізька, Сумська, Харківська області потрапили до групи з порівняно високим рівнем. Найбільш чисельною є група з низьким рівнем інноваційного забезпечення розвитку, що потребує розробки антикризових стратегій інноваційного забезпечення їх розвитку з урахуванням їх регіональних особливостей. Обґрунтовано підхід до формування інноваційно-інвестиційних стратегій розвитку регіонів на основі результатів проведеної комплексної діагностики, що дозволило побудувати поле взаємозв’язків рівнів інвестиційного та інноваційного забезпечення регіонів України за підсумками інтегральних оцінок, на основі чого розроблено стратегічну концепцію інвестиційно-інноваційного забезпечення розвитку регіонів держави та проведено їх позиціонування у матриці вибору типу інноваційно-інвестиційної стратегій. У роботі удосконалено підхід до побудови кореляційно-регресійної моделі залежності валового регіонального продукту Волинської області від інвестиційно-інноваційного забезпечення, що дозволило визначити мультиплікативний ефект впливу витрат на інновації, кількості працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень, які мають науковий ступінь, витрат на виконання наукових досліджень і розробок, капітальних і прямих іноземних інвестицій на розвиток економіки регіону. Встановлено, що перспективи соціально-економічного піднесення регіону залежать від поєднання потенціалу публічного сектора та приватного капіталу, що повною мірою забезпечується через реалізацію угод державно-приватного партнерства.
