Об’єкт. Передній і середній неінфекційний увеїт. Мета. Підвищити ефективність діагностики ступеню активності запального процесу при неінфекційному передньому і середньому увеїті в експерименті шляхом визначення температурних змін поверхні ока в проекції циліарного тіла. Методи. Термометрія очної поверхні в проекції плоскої частини циліарного тіла за допомогою термоелектричного присторю, яка дозволяє проводити вимірювання з високою точністю (в діапазоні температур з –10° С до +120° С з похибкою вимірювання ± 0.08° С), біомікроскопія за допомогою щілинної лампи, офтальмоскопія за допомогою щілинної лампи і безконтактної лінзи 90D, оцінка ступеня запальної реакції за розробленою бальною системою критеріїв, кольорове фотографування переднього відділу ока, гістоморфологічні дослідження очей тварин, статистичні методи. Наукова новизна. Доповнено наукові знання щодо температури ока кролика. Температура поверхні правого і лівого ока в проекції циліарного тіла у кролика при відсутності патологічних змін значимо не відрізняється, а середні показники температури поверхні ока в проекції циліарного тіла у інтактних кроликів складають 34,1° С (SD=1,4). Вперше встановлено, що на першу добу розвитку модельованого неінфекційного переднього та середнього увеїту у кроликів відмічається підвищення температури в проекції циліарного тіла як на хворих очах до 35,7° С (р=0,002), так і на парних здорових очах до 35,0° С (р=0,05) відносно інтактних, яке не супроводжується будь-якими гістоморфологічними патологічними змінами парного ока і носить функціональний характер, а на п'яту добу з'являється значуща різниця температури поверхні хворих очей 36,0° С з парними 34,7° С (р=0,04). Доповнено наукові знання щодо кореляції температури поверхні ока в проекції циліарного тіла кроликів при модельованому передньому та середньому увеїті з клінічною картиною. Між температурою поверхні хворого ока та кожною клінічною ознакою запалення (окрім гіпопіону) встановлено наявність значимого (р<0,05) зв’язку. Різниця температур між хворими та інтактними очами кореляційно пов'язана зі зваженою сумою балів клінічної оцінки ступеня активності експериментального увеїту. На першу добу розвитку увеїту встановлено сильний кореляційний зв'язок (r=0,73; p=0,008), а у наступні дні він слабшає і з 8 дня вже стає незначущим (r=0,4; р=0,19). Розширено наукові знання щодо гістоморфологічного стану ока кролика з модельованим неінфекційним переднім і середнім увеїтом залежно від температури очної поверхні в проекції циліарного тіла. При клінічному зникненні ознак активного переднього увеїту на тлі збереження підвищеної температури поверхні ока, визначаються ознаки активного середнього увеїту, причому циліарне тіло знаходиться в ексудативно-еміграційній фазі запалення, а нормалізація температури поверхні ока в проекції циліарного тіла відбувається в фазу проліферації та завершення запального процесу. Практичне значення. Обґрунтовано застосування простої та доступної методики контактного вимірювання температури очної поверхні в проекції циліарного тіла при передньому і середньому увеїті на кроликах, придатної для об’єктивного визначення активності цього патологічного процесу. Контроль температури поверхні ока в проекції циліарного тіла при моделюванні неінфекційного переднього та середнього увеїту на кроликах може використовуватись для визначення фази запального процесу при проведенні досліджень на даній моделі. Результати роботи впроваджено в наукову роботу відділу запальної патології ока ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України», лабораторії патоморфології та електронно-мікроскопічних досліджень ДУ «Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України». Сфера застосування. Медицина, офтальмологія.
