Дисертація є самостійною завершеною науковою працею, в якій на підставі представленої кримінологічної характеристики злочинів проти власності у великих містах Причорноморського регіону материкової України та осіб, які їх вчиняють, а також аналізу системи детермінант, що зумовлюють вчинення відповідних правопорушень, вперше у вітчизняній науці запропоновано комплексну систему заходів запобігання корисливим злочинам проти власності.
У роботі надано характеристику великого міста як об’єкта кримінологічного вивчення та захисту від корисливих посягань на власність, що є складним ансамблем районів, вилиць, доріг, будівель, магазинів, площ, парків тощо, які поєднуються у певні зони (селитибна, промислова, комунально-складська, зовнішнього транспорту, відпочинку та
ін.) із загальною чисельністю населення від 250 тис. до 1 млн осіб, та представляє інтерес з огляду на організацію процесу реалізації зазначеного
захисту. У свою чергу, будь-який житловий район є структурною одиницею специфічної території із притаманними саме їй техніко-архітектурними
параметрами й одночасно наборами детермінаційних комплексів, що зумовлюють характер криміногенної обстановки в тих чи інших житлових
районах, яка потребує кримінологічного аналізу і врахування під час організації запобігання тим чи іншим злочинам. Підкреслено, що сучасною
концептуально-методологічною моделлю дослідження корисливих злочинів проти власності у великих містах Причорноморського регіону материкової
України передбачено реалізацію структурованої системи технологічних операцій, пов’язаних між собою спільною метою, та ретельно спланованих
процедур із застосуванням необхідного наукового інструментарію (методів), що утворюють відносно самостійні етапи аналізу й розв’язання конкретної
проблеми.
У наведеній кримінологічній характеристиці корисливих злочинів проти власності у великих містах (Одеса, Миколаїв та Херсон) зафіксовано стабільно
напружену криміногенну обстановку, в якій домінують крадіжки (73 %), шахрайства (10 %) та грабежі (2,8 %), а питома вага корисливих злочинів
становить понад 60 % від усіх злочинів, що реєструються у цьому регіоні; відмічено негативну динаміку та високий рівень інтенсивності останніх
(Миколаїв – 1 274 злочини на 100 тис. населення; Херсон – 1 271; Одеса – 1 028). Понад половину злочинів цього виду (у середньому 54 %) вчиняється у
великих містах обласного підпорядкування – в Одесі, Миколаєві та Херсоні. У містах районного підпорядкування українського Причорномор’я вчиняється
один із п’яти (в середньому 20%) вказаних злочинів. І лише близько чверті корисливих злочинів проти власності (26 %) припадають на сільську місцевість.
Установлено помітно виражені територіальні відмінності та організовані форми кримінальної активності, а так само застосування під час вчинення
крадіжок сучасних технічних інструментів і засобів; констатовано поширення випадків застосування жорстокого насильства і зброї під час вчинення розбоїв
та вимагань, внаслідок чого збільшується кількість убивств; зазначено про підвищений вплив аналізованих злочинів на криміногенну обстановку великого
міста у цілому тощо. Так само наголошено на значному збільшенні цих злочинів у період курортного сезону.
Важливою ознакою корисливих посягань на власність є той факт, що їх кількість у кілька разів збільшуються у період курортного сезону, а
переважними їх жертвами стають відпочивальники і гості міст. Ураховуючи прикордонний та курортний статус Одеси, Миколаєва та Херсона, велику
кількість резонансних корисливих злочинів проти власності у цих великих містах вчиняють або організовують мешканці з інших міст і регіонів України.
Водночас не виключається можливість скоєння злочинів особами, що прибули з територій тимчасово непідконтрольних Україні.
Кримінологічним аналізом, проведеним на підставі вивчення соціальнодемографічних, кримінально-правових і морально-психологічних рис осіб, які
вчинили корисливі злочини проти власності у великих містах Одеса, Миколаїв та Херсон, установлено, що це переважно чоловіки, неодружені, молодого віку
(близько 36 % від усіх винних припадає на осіб у віці від 29 до 39 років), з низьким освітнім рівнем, безробітні, нерідко з кримінальним минулим,
діяльність яких характеризується певним рівнем злочинного професіоналізму, витонченістю. До того ж чимало злочинів вчиняється ними у групі.
Прикордонний та курортний статус перелічених міст зумовлює вчинення аналізованих злочинів мешканцями інших міст і регіонів України, а так само
сусідніх країн, що, безумовно, ускладнює профілактику, викриття та припинення цих правопорушень. Обґрунтовано, що злочинна «кар’єра»
значної частини злочинців великих міст починається так само з учинення корисливих посягань на власність – крадіжок, грабежів, розбоїв,
шахрайств та ін., за що вони потрапляють у місця обмеження або позбавлення волі.
