У дисертації поглиблено теоретико-методичні засади та розроблено практичні рекомендації щодо розвитку процесів у секторі ІКТ у контексті становлення цифрової економіки (ЦЕк) в Україні.
Уточнено сутність дифузії інновацій (ДІ) як процесу поширення інновацій, руху знань, соціального та комунікаційного процесу. Визначено особливості дифузії різних видів інновацій. Запропоновано розглядати: некомерційне передавання; комерційний трансфер; вільна імітація (спілловер); продаж споживачам інноваційної продукції. Розроблено економічну модель ДІ між передаючою та приймаючою сторонами. Виокремлено аспекти розгляду процесів ДІ (структурний, фінансовий, суб'єктний, просторовий тощо) та фактори їх розвитку на макро-, мезо-, мікро- та індивідуальному рівнях.
Розвиток ДІ розглянуто як драйвер прогресу сектору ІКТ і становлення ЦЕк. Визначено особливості цифрових інновацій, які охоплюють різні компоненти ІКТ. Акцентовано увагу на специфіці ДІ у секторі ІКТ; визначено її особливості та моделі опису розвитку відповідних процесів. Методика дослідження ДІ у секторі ІКТ базується на ідеях ноосфери, поєднує різні підходи до дослідження ДІ (макро-, мезо-, мікроаналітичний, організаційний, просторовий тощо). Запропоновано фрейм дослідження ДІ, який узагальнює основні напрями аналізу.
Показано стале зростання ІКТ-сектора у світі та інтенсифікацію процесів ДІ, що пов’язано із ЦЕк. Досліджено структуру і проблеми функціонування сектору ІКТ в Україні. Проведено макроекономічний аналіз його особливостей, охоплюючи: структуру; спектр технологій, що розробляються; параметри зайнятості; форми кооперації тощо. Проаналізовано параметри ДІ к секторі ІКТ, охоплюючи показники: інноваційної активності в економіці та у секторі; створення та трансферу технологій; патентування; наукових публікацій.
Узагальнено та проаналізовано світові практики підтримки та моделі трансферу високих технологій у США, ЄС, Японії, Китаї. Визначено особливості дифузії ІКТ в Україні, проблеми її розвитку. Узагальнено досвід стартапів з України в просуванні нових ІКТ.
Проведено аналіз вітчизняного досвіду розробки інновацій і забезпечення ДІ у секторі ІКТ групи проектів «Noosphere», охоплюючи Noosphere Engineering Schools (NES). Охарактеризовано діяльність у сфері ДІ двох компаній космічної індустрії. Зроблено висновки відносно переваг міжнародного співробітництва, транснаціоналізації НДДКР, нових підходів у маркетингу інновацій. Охарактеризовано основні способи отримання та просування технологій у цій групі проектів. Показано доцільність кластерної форми інтеграції, охоплюючи НДДКР і підготовку фахівців.
Проведено аналіз параметрів використання ІКТ у галузях економіки та регіонах України для обґрунтування напрямів розвитку ДІ. Здійснено кластеризацію галузей економіки за показниками використання ІКТ з виокремленням: галузей, що лідирують; галузей, що демонструють середні показники використання; галузей, що відстають. Параметрично показано показано значний цифровий розрив між кластерами галузей. На основі класифікаційного аналізу визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування галузей і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними.
Здійснено кластеризацію регіонів України за показниками використання ІКТ з виокремленням: регіону-лідера; регіонів-послідовників; регіонів-аутсайдерів. Параметрично показано цифровий розрив між кластерами регіонів. На основі класифікації визначено показники, які найбільш значущі для позиціонування регіонів і є пріоритетними для усунення цифрового розриву між ними. Обґрунтовано необхідність державної підтримки ДІ, враховуючи специфічні проблеми галузей/регіонів.
Розроблено концепцію розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ на основі поєднання ноосферного, екосистемного і соціального підходів. Сформульовано принципи та імперативи розвитку цих процесів, враховуючи завдання побудови ЦЕк. Виокремлено стратегічні напрями розвитку процесів ДІ у секторі ІКТ. Акцентовано увагу на необхідності урахування міжнародного аспекту та контексту європейської інтеграції.
Наголошується на інноваційної інфраструктури (ІІнф). Визначено принципи і деталізовано напрями удосконалення ІІнф, охоплюючи: загальну та спеціальну, яка покликана забезпечувати ДІ. Запропоновано створення платформи для взаємодії постачальників і споживачів ПЗ. Обґрунтовано необхідність розширення інфраструктурної ролі університетів у розвитку ДІ. Запропоновано заходи щодо розширення ролі NES у цих процесах.
Сформульовано засади підвищення результативності державної політики у сфері ДІ у секторі ІКТ (мету, завдання, загально-економічні і секторальні принципи, очікувані результати). Визначено напрями підвищення результативності цієї політики та необхідність синтезу різних форм, стратегічних підходів, інструментарію і методів підтримки ДІ. Обґрунтовано доцільність застосовування спеціальних режимів підтримки ДІ у секторі ІКТ, визначено їх функції та складові. Наведено пропозиції щодо удосконалення системи моніторингу ДІ за рахунок впровадження ряду нових показників.
