Шпенков О. О. Нейрофізіологічні механізми засвоєння звукових ритмів у професійних музикантів та не музикантів

Реакція засвоєння ритму - це здатність ритмічної активності сенсорних ділянок кори синхронізуватися із зовнішніми ритмічними подразниками. Ця особливість широко використовується в діагностиці епілепсії та інших неврологічних порушень. Ця реакція мультимодальна, тобто характерна для всіх сенсорних систем. У повсякденному житті ми постійно стикаємось з такими звуковими ритмічними подразниками як мова та музика. Відомо, що при сприйнятті ритмічних звукових подразників відбувається сенсомоторна синхронізація. Це процес, при якому ритмічна активність моторної кори синхронізується за фазою коливань із ритмічною активністю слухової кори. Якщо ми чуємо подразник із частотою 120 ударів на хвилину (2 Hz), то слухова кора синхронізується із частотою стимулу, а ритмічна активність в моторній корі підлаштовується за фазою під активність слухової кори. Саме тому люди несвідомо жестикулюють в темпі мови коли спілкуються або рухаються в ритм музики під чіткий ритм. Відомо, що реакція засвоєння ритму відіграє важливу роль у розумінні мови. Більше того, було показано, що у дітей з розладами мовлення порушені саме механізми залучення ритму. Цікаво, що у музикантів кращі показники засвоєння ритму, а крім цього музикантам легше дається вивчення нових мов. Також, відомо, що краще засвоюються ритми, які відтворюються на низькій висоті. Саме тому в музиці незалежно від жанру або культури для формування ритміки використовуються інструменти в низькочастотному діапазоні (барабани, перкусії, бас-гітара, контрабас).