Лузіна О. Я. Роль IRE1 в експресії NAMPT та залежних від нього протеїнів у клітинах гліоми

Дисертація присвячена вивченню експресії пухлинозалежних генів, дерегуляція яких спостерігається при злоякісній трансформації, а їх протеїни пов’язані з процесами проліферації, апоптозу, інвазії та метастазування. Рівень експресії цих генів, а також низки мікроРНК, здійснювали у клітинах гліоми лінії U87 за умов пригнічення функції сигнального протеїну IRE, основного сенсорно-сигнального ензиму стресу ендоплазматичного ретикулума, а також сайленсінгу мРНК NAMPT, в залежності від гіпоксії, дефіциту глюкози або глутаміну. Було показано, що у клітинах гліоми лінії U87 з пригніченою активністю протеїнкінази та ендорибонуклеази або лише ендорибонуклеази сенсорносигнального протеїну стресу ендоплазматичного ретикулума IRE1 спостерігається різке зниження рівня експресії мРНК про-проліферативного гена NAMPT у порівнянні з контрольними клітинами, що свідчить про опосередкованість цих змін саме ендорибонуклеазою IRE1. Виявлено, що пригнічення IRE1 підвищує експресію miR-182, сайти зв’язування з якою були виявлені на 3’-кінцевій нетранслюючій послідовності мРНК NAMPT. Таким чином, було показано, що IRE1-залежна регуляція експресії мРНК NAMPT може відбуватись на пост-транскрипційному рівні за рахунок підвищення активності мікроРНК miR-182. Встановлено, що пригнічення функціональної активності сенсорносигнального протеїну IRE1 впливає на експресію більшості генів, пов’язаних з процесами проліферації, виживання та міграції у клітинах гліоми лінії U87, а за сайленсінгу мРНК NAMPT зафіксовані протилежно спрямовані зміни експресії генів. Показано, що пригнічення функціональної активності IRE1 по-різному модифікує чутливість експресії більшості досліджених генів до умов гіпоксії, а це є важливим фактором пухлинного росту. Виявлено, що блокада активності IRE1 модифікує вплив дефіциту глутаміну на рівень експресії більшості досліджених генів, що є одним з механізмів IRE-опосередкованого пригнічення проліферації клітин гліоми. Отримані дані демонструють дерегуляцію більшості онкогенів після сайленсінгу NAMPT та складність міжгенних взаємодій в умовах порушення функціональної цілісності в гліомах. Результати роботи мають практичне значення, оскільки є важливими для оцінки і прогнозування наслідків таргетної терапії з урахуванням побічних ефектів, а також ідентифікації потенційних мішеней для подальших досліджень та створення нових підходів боротьби з цим захворюванням. Ключові слова: гліома, експресія генів, пригнічення IRE1, сайленсінг NAMPT, стрес ендоплазматичного ретикулума, репрограмування геному, гіпоксія, дефіцит глутаміну.