В роботі оцінені частота та тяжкість госторого пошкодження нирок (ГПН) за критеріями неонатальної модифікації KDIGO у недоношених новонароджених з гемодинамічно значущою відкритою артерільною протокою (ГЗВАП), вивчено особливості ренального кровотоку, ренальної оксигенації, діагностичні можливості ренального біомаркеру NGAL, встановлено фактори ризику розвитку ГПН та розроблені критерії ранньої діагностики ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП.
Проведено комплексне клініко-параклінічне обстеження 74 недоношених новонароджених дітей (гестаційний вік 29 – 36 тижнів). Крім того, за даними аутопсії вивчені морфологічні особливості нирок у 21 недоношених дітей з відкритою артеріальною протокою. Дослідження було відкрите, одноцентрове, проспективне, стратифікаційне, когортне.
Критерії включення: передчасно народжені новонароджені в терміні гестації 29-36 тижнів з ГЗВАП, відкритою артеріальною протокою (ВАП), закритою артеріальною протокою (ЗАП), наявність підписаної інформованої згоди батьків на участь в дослідженні. Критерії виключення: вроджені вади розвитку, внутрішньомозкові та внутрішньошлуночкові крововиливи ІІІ-ІV ступеня, сепсис новонароджених, важка асфіксія в пологах, захворювання шкіри, затримка внутрішньоутробного розвитку.
Діти були стратифіковані за наявністю ГЗВАП: в І групу ввійшли 40 дітей з ГЗВАП, ІІ група – 17 дітей з ВАП без гемодинамічних порушень, ІІІ – група 17 дітей з ЗАП. Додатково діти стратифіковані за наявністю ГПН. Діагностика та стратифікація ступеня тяжкості ГПН виконувалась за критеріями неонатальної модифікації KDIGO. Термін дослідження 10 днів.
Гестаційний вік в середньому складав 32,9 ± 0,22 тижнів. Середня вага тіла при народженні була 1998,2 ± 56,55 г.
За результатами дослідження встановлено, що наявність ГЗВАП у недоношених новонароджених є фактором, який впливає на тяжкість ГПН. На п’яту-сьому добу життя розвиток ІІ-ІІІ стадії ГПН відмічається в кожному третьому випадку.Факторами ризику розвитку ГПН виявились: діаметр ВАП > 2 мм, наявність хронічних вогнищ інфекції, хоріоамніоніту у матері, доза ібупрофену 20 мг/кг в першу добу життя, застосування фуросеміду.
Показники ниркової гемодинаміки знаходяться в тісній залежності від розміру ВАП в першу добу життя. У недоношених дітей з ГЗВАП, яким на третю добу життя діагностовано ГПН, в порівнянні з дітьми без ГПН вже на першу добу життя відмічено суттєво зниження показників пікової систолічної швидкості кровотоку (11,10±3,329 см/сек проти 18,48±3,014 см/сек, р<0,001) та кінцевої діастолічної швидкості кровотоку (2,83±2,063 см/сек проти 6,16±2,447 см/сек, р<0,001), підвищення RI (0,758±0,137 проти 0,666±0,1216, р<0,02) в інтерлобарній ренальній артерії, яке зберігається також на третю добу життя. Неінвазивний моніторинг ренальної оксигенації (RrSO2) за допомогою NIRS у недоношених новонароджених при ГЗВАП дозволив встановити зворотний кореляційний зв'язок між показником RrSO2 та прямий з фракційною екстракцією кисню (FTOE) в перший день життя та концентрацією креатиніну крові на третій день життя (ρ = -0,434, р˂0,02). Низька ренальна оксигенація (56,1 ± 4,5%) в першу добу життя пов'язана з розвитком ГПН на третю добу життя у недоношених дітей з ГЗВАП.
Рівень NGAL сечі на першу добу значуще корелює з максимальною стадією ГПН (ρ=0,76, р<0,001) та діаметром ГЗВАП > 2 мм. Виявлена кореляційна залежність NGAL сечі та RrSO2, FTOE, показників ренального кровотоку, особливо пікової систолічної швидкості кровотоку кровотоку в інтерлобарній артерії на першу та третю добу, що доводить, що дані показники також можуть бути ранніми маркерами розвиткуГПН.
Морфологічними особливостями нирок у недоношених дітей з ВАП є затримка розвитку клубочків субкапсулярної зони кіркової речовини, збільшення об’ємної щільності строми нирок за рахунок об’ємної щільності функціональної паренхіми при ВАП ≥ 2 мм (на 21,4 %, р<0,05) , та 38,4% при ВАП ≥ 3 мм, як наслідок атрофічно-некротичних змін, почастішання крововиливів у поверхневу зону кіркової речовини нирок. Декомпенсація тубулярної ниркової системи настає за умови наявності ВАП ≥ 3 мм.
Бінарна логістична регресійна модель виявила найбільш значущі предиктори розвитку ГПН у недоношених дітей з ГЗВАП: показник максимальної швидкості кровотоку в інтерлобарній нирковій артерії, діаметр ГЗВАП більше 2 мм та рівень сироваткового креатиніну на першу добу життя.
Ключові слова: гостре пошкодження нирок, недоношені новонароджені, гемодинамічно значуща відкрита артеріальна протока
