Тимошенко І. О. Морфологічні особливості змін слизової оболонки дванадцятипалої кишки при опіковій травмі шкіри щурів за умов цукрового діабету (експериментальне дослідження)

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуального наукового завдання щодо встановлення структурних змін стінки дванадцятипалої кишки щурів з опіковою травмою шкіри в основі яких лежать глибокі структурні трансформації її слизової оболонки, які поглиблюються за умов асоціації опікової травми з цукровим діабетом. Дисертаційне дослідження здійснене відповідно до планів наукових досліджень Національного медичного університету імені О.О. Богомольця і є фрагментом науково-дослідної роботи кафедри описової та клінічної анатомії «Морфологічні особливості та зміни органів травної системи при експериментальній опіковій травмі шкіри» (номер державної реєстрації 0119U101618). Експеримент проведено на 84 білих безпородних лабораторних щурах-самцях з масою тіла 160-180 г. 21 інтактний щур без ознак соматичної патології; перша група – 21 щур з експериментально змодельованою опіковою травмою шкіри; друга група – 21 щур без опікової травми шкіри з експериментально змодельованим цукровим діабетом; третя група – 21 щур з експериментально змодельованими опіковою травмою шкіри та цукровим діабетом. Опікову травму шкіри викликали у відповідності до базової моделі F. C. Regas, H.P. Ehrlich, в модифікації I. Gunas et al., глибину опіків оцінювали за класифікацією, відповідно до якої 1 % опіку I ступеня прирівнюється до 1 одиниці індексу тяжкості пошкодження; 1 % опіку II ступеня – до 2 одиниць; 1 % опіку III ступеня – до 3 одиниць; 1 % опіку IV ступеня – до 4 одиниць. Модель експериментального цукрового діабету відтворювали шляхом введення щурам стрептозотоцину внутрішньоочеревенно одноразово в дозі 50 мг/кг, попередньо розчинивши його в 0,1М цитратному буферному розчині (рН-4,5). Контролем розвитку гіперглікемії в екпериментальних групах був рівень глюкози в крові – 24,24±0,79 ммоль/л. В групі контролю 8,03±0,4 ммоль/л. Для морфологічних досліджень було забрано дванадцятипалу кишку щурів, фрагменти якого досліджувались методами світлової та електронної мікроскопії.