Дисертаційна робота присвячена комплексному порівняльному фармакогностичному дослідженню трави та насіння рижію посівного та рижію дрібноплодого, отриманню лікарських рослинних субстанцій, розробці методів контролю якості на лікарську рослинну сировину та одержану лікарську субстанцію рослинного походження. У траві обох видів ідентифіковано рутин та хлорогенову кислоту. У насінні обох видів було ідентифіковано рутин. Наявність цих сполук підтвердили методом ВЕРХ і встановили їх кількісний вміст. Кількісне визначення суми флавоноїдів,кислот гідроксикоричних, поліфенольних сполук визначали спектрофотометричним методом. У результаті дослідження амінокислотного складу сировини обох видів ідентифіковано 17 амінокислот. Визначено, що у найбільшій кількості у рижію посівного траві були: глутамінова, аспарагінова кислоти, пролін, лейцин. У рижію посівного насінні превалюючими амінокислотами були: глутамінова, аспарагінова кислоти, аргінін, лізин.У рижію дрібноплодого траві в найбільшій кількості виявлено: кислоти глутамінову та аспарагінову, пролін, аргінін. У рижію дрібноплодого насінні - кислоти глутамінову та аспарагінову гліцин, аргінін. Найбільший вміст суми амінокислот було визначено у рижію посівного насінні. Методом ТШХ досліджено мономерний склад полісахаридних фракцій. У гідролізатах даних фракцій рижію посівного трави та насіння було ідентифіковано D-галактозу, D-глюкозу та L-арабінозу. У рижію дрібноплодого траві та насінні ідентифікованоD-галактозу, D-глюкозу, L-арабінозу та D-ксилозу. Також проведено кількісне визначення полісахаридних комплексів спектрофотометричним методом. Методом ТШХ в сировині обох видів визначено якісний склад вільних органічних кислот. У рижію посівного траві було визначено наявність щавлевої, яблучної, аскорбінової та бензойної кислот. У рижію дрібноплодого траві знайдено щавлеву, яблучну та бензойну кислоти. У насінні обох видів встановлено наявність щавлевої та бензойної кислот. Кількісне визначення суми вільних органічних кислот провели титриметричним методом. Методом ГХ-МС дослідили вміст жирних кислот (ЖК). Так, у рижію посівного траві вміст ЖК 2,04 %. Визначено, що найбільший вміст займають пальмітинова та α-ліноленова кислоти. У рижію посівного насінні вміст ЖК 40,31 %, найбільший вміст займають α-ліноленова, ейкозенова та лінолева кислоти.У рижію дрібноплодого траві вміст ЖК 3,58 %. Визначено, що найбільший вміст займають пальмітинова та α-ліноленова кислоти. У рижію дрібноплодого насінні ЖК складають 44,24 %, найбільший вміст займають α-ліноленова, ейкозенова та лінолева кислоти. Отримані експериментальні дані щодо макро- та мікроелементного складу сировини обох видів свідчать про наявність у не менше 19 елементів. Найбільший сумарний вміст елементів визначено у рижію дрібноплодого траві. Проведено визначення морфологічних ознак трави обох видів роду Рижій. Спільними макроскопічними ознаки є: суцвіття в обох представників китиця, квітки маленькі, світло-жовтого кольору; листя сидяче, чергове, опушене, видовжено-ланцетне зі стрілоподібною основою. Відмінні макроскопічні ознаки: листок рижію посівного більший за розмірами, має зубчастий край. А край листка рижію дрібноплодого цільний. Плід - стручечок, відрізняється формою і розміром: у рижію посівного більший і обернено-яйцеподібний, у рижію дрібноплодого - дещо менший і грушоподібної форми. Насіння також відрізняється розміром та кольором: у рижію посівного більше та жовто-оранжевого кольору. У рижію дрібноплодого насіння дрібніше та має темно-коричневе забарвлення. Спільними мікроскопічними ознаками є: листкова пластинка дорзо-вентрального типу, амфістоматична. Продиховий апарат анізоцитного типу, зустрічаються багаточисельні прості волоски. Судинно-волокнистий пучок черешка колатеральний. Стебло округлої форми, густоопушене простими волосками, в осьовому циліндрі судинно-волокнисті пучки, тип будови перехідний. В пелюстках судинно-волокнистий пучок представлений спіральними судинами. Що стосовно відмінних мікроскопічних ознак, то можна сказати, що відмінностей майже немає. Розроблено проєкти МКЯ на траву обох видів. Для проведення фармакологічних досліджень отримали густий екстракт з трави рижію посівного та олію з рижію посівного насіння. У рижію посівного трави екстракті густому методом ТШХ і ВЕРХ було ідентифіковано рутин та кислоту хлорогенову. Спекрофотометричним методом визначено кількісний вміст суми флавоноїдів, кислот гідроксикоричних, поліфенольних сполук. Опрацьовано параметри стандартизації рижію посівного трави екстракту густого та розроблено проєкт МКЯ. Визначено гостру токсичність отриманих екстрактів (V клас токсичності).Встановлено, що екстракт густий з трави та олія з насіння рижію посівного виявляють гіпоглікемічну активність. Густий екстракт сприяв поліпшенню ліпідного обміну. Досліджено антирадикальну активність густого екстракту.
