Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності профілактики та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) у дітей з назофарингеальними проявами. Для вирішення поставленої мети обстежено 88 дітей, які при проведених клініко-анамнестичних та інструментальних дослідженнях (добовий рН-моніторинг в стравоході) були розподілені на чотири групи: 1 група (основна група)–22 дитини (середній вік–4,14±0,25 років), в яких було діагностовано ГЕРХ з назофарингеальними проявами, 2 група–22 дитини (середній вік–4,14±0,19) з хронічною ЛОР патологією без ГЕРХ, 3 група – 22 дитини (середній вік – 4,8±0,25) з ГЕРХ без проявів з боку ЛОР органів, групу контролю (4 група) склали 22 дитини без патології з боку шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та ЛОР органів. Для дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ притаманні специфічні для ГЕРХ скарги, а саме біль у животі та за грудиною (63,6 %), відрижка (54,5 %), симптом «мокрої плями» (86,4 %) та порушення сну (68,2 %) (р<0,05), а також покашлювання після їжі та ранкова осиплість голосу, що додатково з визначенням гіперемії гортані та набряку голосових зв'язок може свідчити про ларингофарингеальний рефлекс (ЛФР). Діти з назофарингеальними проявами ГЕРХ мають гіпертрофію мигдаликів 3 ступеню у 81,8 % випадків, більш часті епізоди стоматиту, поширені каріозні ураження зубної емалі, географічний язик та наявність нальоту і слідів відбитків зубів на язику. До того ж, ці діти хворіють на ГРЗ достовірно частіше ніж діти з ГЕРХ без проявів з боку ЛОР органів (р<0,05) та частіше потребують в лікуванні антибактеріальні препарати, ніж діти з хронічною ЛОР патологією без ГЕРХ(р<0,05). Особливістю дітей з ГЕРХ є наявність в анамнезі частих та рясних зригувань в перші місяці життя (р=0,0001). А для дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ є притаманною наявність проявів рахіту та більш пізні строки прорізування зубів (після року), що може бути пов’язано з недостатнім надходженням вітаміну D. Встановлено, що відсутність вживання вітаміну D вагітними жінками, а надалі відсутність вживання вітаміну D дитиною взагалі та після першого року життя, збільшує ризик розвитку ГЕРХ з назофарингеальними проявами в 3,51 та 3,99 рази відповідно. Встановлено, що для всіх дітей з ГЕРХ з назофарингеальними проявами та більшості дітей з хронічною ЛОР патологією без ГЕРХ притаманний дефіцит вітаміну D. Аналіз рівня метаболітів вітаміну D у сироватці крові встановив, що для дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ притаманні найнижчі рівні 25(OH)D3(13,3 (11,6; 14,9) нг/мл), ніж у дітей інших досліджуваних груп (2 група – 17,6 (16,7; 18,9) нг/мл, 3 група – 21,6 (20,3; 22,9) нг/мл, р=0,00001, 4 група – 24,6 (22,8; 28,2) нг/мл, р=0,00001). За результатами проведеного дослідження вмісту α дефензинів у сироватці крові було встановлено, що для дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ притаманні найнижчі показники α дефензинів 1-3 у сироватці крові (2535,0 (1950,0; 3120,0) пг/мл, p<0,05) на відміну від інших груп та групи контролю (p<0,05). Дослідження вмісту LL-37 в сироватці крові дітей, які перебували під спостереженням, також показало його зниження у дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ (17,9 (5,8; 33,3) нг/мл проти 36,6 (34,6; 40,9) нг/мл групи контролю, р˂0,05). У дітей інших досліджуваних груп показники були вищими, ніж у дітей групи контролю (р˂0,05). В умовах зниження рівня вітаміну D в сироватці крові повною мірою не відбувається активація адекватної імунної відповіді, що призводить до зниження запальної імунореактивності організму та є однією з причин більш важкого перебігу захворювання. Контамінація слизових оболонок зіву та носу у дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ представлена патогенною мікрофлорою (у 95,5 %) з превалюванням Haemophilus influenzae. Лікування дітей з назофарингеальними проявами ГЕРХ з додаванням до базисної терапії вітаміну D3 по 2000 МО/добу впродовж 30 днів призвело до більш швидкого регресу таких симптомів, як покашлювання після їжі та ранкова осиплість голосу (р<0,05). Профілактичний прийом вітаміну D3 в дозі 1000 МО/добу щоденно з вересня по квітень включно з перервою на період травень-серпень, дозволив значно зменшити кількість загострень хронічної ЛОР патології (р˂0,05), кількість та тривалість епізодів ГРЗ (р˂0,05), кількість курсів антибактеріальної терапії при розвитку бактеріальних ускладнень ГРЗ та їх тривалість (р˂0,05), ніж у дітей групи контролю. Періодичні скарги з боку ШКТ впродовж року відмічали лише 18,2 % дітей основної групи, що в 4 рази менше ніж у дітей контрольної групи (р=0,03). Вперше проведено визначення вмісту ендогенних антимікробних пептидів у дітей дошкільного віку з назофарингеальними проявами ГЕРХ та з урахуванням забезпеченості вітаміном D. Вперше доведено клінічну ефективність включення до базової терапії та профілактики ГЕРХ з назофарингеальними проявами вітаміну D3. Запропоновано та обґрунтовано додаткове призначення вітаміну D до базового лікування дітей дошкільного віку з ГЕРХ та назофарингеальними проявами.
