Вакула Д. О. Оптимізація шляхів діагностики, лікування та профілактики розвитку ускладнених форм атопічного дерматиту у дітей раннього віку

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102516

Здобувач

Спеціальність

  • 228 - Педіатрія

25-10-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 17.600.037

Запорізький державний медичний університет

Анотація

Дисертація присвячена удосконаленню ранньої діагностики, лікуванню та профілактики розвитку ускладнених форм атопічного дерматиту у дітей раннього віку. Обстежено 30 здорових та 85 дітей з атопічним дерматитом, розділених на 3 групи за тяжкістю перебігу. Виявлена особлива роль у розвитку атопічного дерматиту сімейного анамнезу атопії, характеру вигодовування на 1 році життя, професійних шкідливостей на роботі у матерів та несприятливих побутових умов. Систематизовано клінічні варіанти ускладненого активізацією умовно-патогенними видами мікробіоти атопічного дерматиту: плями, що лущаться, із піднятим або фестончатим краєм, подвійним контуром, чіткої форми, відмежовані; зливний сквамо-еритематозний висип з крупно-пластинчастими лусочками на тлі гіперемії, із вираженою сухістю, тріщинами у місцях фізіологічних згинів; бляшковий псориазоподібний висип, часто на волосистій частині голови та/або диссемійовано по тілу; ділянки вираженої індурації місця висипки округлої форми, діаметром від 1 до 5 см, у поєднанні із везикулами, мокнуттям, мацерацією та вираженою гіперемією; розповсюджена форма. Визначення рівнів вологості шкіри протягом лікування є якісним критерієм оцінки фізичного бар’єру (p<0,05). Встановлено відмінності у розподілі генотипів rs9290927 гена щільних міжклітинних контактів Claudin-1 серед дітей з атопічним дерматитом та контрольної груп (χ2=6,26, р< 0,05). У дітей із клінічними ознаками ускладненого перебігу доведено активацію умовно-патогенної флори шляхом виявлення змін рН шкіри (рН<5,52 та >5,87, р<0,001, Sp-86%, Se–86,3%) та проведенням посіву. У цих дітей виявлявся надмірний ріст C.albicans, C.nonalbicans, H.compactum, Asp.nidulans, чутливість мікробіологічного методу виявлення грибків склала 21,4 %. За показниками імунного статусу діти із тяжким перебігом були розділені на 2 підгрупи: IIIaсклали діти із досягненням ремісії, а IIIb– діти, які не досягли клінічної ремісії протягом 6-12 міс. У підгрупі IIIbвиявлено нижчу активність середніх ЦІК, рівні компоненту С3,CD3+, CD56+ та сумарної кількості IgA, IgM, IgG, вищі показники ТПР-4 у порівнянні з групами I, II, IIIа(p<0,05). Проведений на підставі визначених рівнів CD3+, CD56+ та рівню компонента комплементу С3 ROC-аналіз дозволив прогнозувати тяжкий неконтрольований перебіг хвороби(AUC = 0,935, Se - 80,0 %, Sp - 84,62 %, р <0,0001) та (AUC = 0,870, Se - 75 %, Sp - 75 %, р <0,0001) відповідно. Виявлений сильний позитивний зв’язок тяжкості атопічного дерматиту за шкалою SCORAD у групах I, II та IIIa із рівнями ІЛ-13 (r = + 0,73; р <0,05). У дітей IIIb підгрупи виявлено зниження рівнів ІЛ-13 та ІЛ-4 у порівнянні з і групами I, II та IIIа (р<0,05). Тяжкість атопічного дерматиту мала прямий зв’язок середньої сили із рівнями ІЛ-1β (r=+0,67, р<0,05). Рівні ІЛ-12 збільшувалися із тяжкістю АД (p<0,05) та були вищими у підгрупі IIIb у порівнянні із підгрупоюIIIa (p<0,05). Кореляційний аналіз рівнів ІЛ-12 із ТПР-4 у IIIb підгрупі виявив прямий кореляційний зв’язок слабкої сили (r = +0,29, р<0,05). Запропоновано алгоритм ведення пацієнтів із тяжким перебігом атопічного дерматиту, який включає об’єктивний огляд, виявлення морфологічних змін, проведення рН-метрії шкіри та бактеріологічного дослідження. Вкористання емолієнтів при перших ознаках атопії є ефективним методом профілактики прогресування захворювання (p<0,05). Терапія exjuvantibus протимікробними засобами у дітей з ознаками активації УПФ та змінами рН шкіри є ефективною та дозволяє відновити кислотність шкіри на 10-14 день терапії (р<0,001). Вперше в Україні вивчено роль гену Claudin-1 та його зв’язок із формуванням атопічного дерматиту. Вперше розроблений диференційний підхід до діагностики, лікування та профілактики розвитку ускладнених форм атопічного дерматиту. Визначено особливості бар’єрів шкіри та виділені клінічні варіанти ускладнених форм атопічного дерматиту. Доведено діагностичну значущість рН-метрії шкіри при активації мікрофлори. Поглиблено дані щодо імунологічних змін при ускладнених формах атопічного дерматиту. Розроблено спосіб прогнозування неконтрольованого перебігу захворювання. Запропоновано спосіб діагностики вторинного інфікування шкіри: оцінка клінічних варіантів висипу та рН-метрія. Систематизовано клінічні варіанти ускладненого умовно-патогенними видами мікробіоти атопічного дерматиту. Розроблено спосіб прогнозування затяжного неконтрольованого перебігу шляхом створення ROC-кривої показників CD3+,CD 56+ та рівня С3.Створено та впроваджено алгоритм ведення пацієнтів з ускладненими формами захворювання.

Файли

Схожі дисертації