Дисертація присвячена вдосконаленню протоколу діагностики ІХС перед
хірургічним втручанням та поліпшенню результатів хірургічного втручання в
пацієнтів, хворих на ІХС, шляхом диференційованої терапії порушень
метаболізму вітаміну D та гомоцистеїну.
В основу дисертаційної роботи покладені результати власних клінічних,
інструментальних та лабораторно-біохімічних методів дослідження та
спостереження оперативного лікування хворих.
У роботі проаналізовано результати діагностики та лікування 133 пацієнтів,
хворих на ІХС. Вік пацієнтів від 27 до 74 років, середній вік – (59,34 ±8,37) років.
Відзначалося статистично значуще переважання чоловіків ‒
117 (87,96 %) над жінками ‒ 16 (12,04 %), р > 0,05.
Пацієнти, що входили до групи досліджуваних залежно від даних аналізів
крові на гомоцистеїн та вітамін D (25 ОН), були розподілені на три групи:
1-а група – 25 хворих з нормальним рівнем ГЦ (до 10 мкмоль/л) та нормальним
рівнем вітаміну D (більше 30 нг/мл): середній вік – (58,16 ± 7,32) років.
Чоловіків – 22 (88 %), жінок – 3 (12 %).
2-а група – 71 хворий з гіпергомоцистеїнемією (від 10,0 до 40,08 мкмоль/л)
та нормальним рівнем вітаміну D (більше 30 нг\мл): середній вік (59,73 ± 7,8)
років. Чоловіків - 62 (87,32 %), жінок – 9 (12,67 %).
3-я група – 37 хворих з гіпергомоцистеїнемією (більше 10,0 мкмоль/л) та
дефіцитом вітаміну D (менше 30 нг/мл): середній вік - (59,16 ± 8,24) років.
Чоловіків - 33 (89,1 %), жінок – 4 (10,8 %).
У 70 % обстежених пацієнтів зазначено підвищений рівень гомоцистеїну
крові: більше 15 мкмоль\л. Виявлена кореляція рівня ГЦ плазми крові з рівнем
вітаміну D (r = -0,191).
Була зазначена кореляція між глікованим гемоглобіном та рівнем
гомоцистеїну (r = 0,38) й рівнем вітаміну D (r = 0,32), що може вказувати на
безпосередню причетність порушень вуглеводного обміну в пацієнтів із
порушенням метаболізму гомоцистеїну й вітаміну D при вираженому
атеросклерозі.
Вивчена морфологічна картина фрагментів аорти та великої підшкірної вени
в пацієнтів з різними показниками рівня гомоцистеїну та вітаміну D плазми
крові. Зразки були отримані під час проведення операції аортокоронарного
шунтування. У кожному спостереженні досліджувався внутрішній шар (інтима),
при цьому приділяли увагу ендотелію, субендотеліальному шару та середньому
4
шару (медії). Пацієнти з 1-ї групи дослідження мали у 78,5 % випадків
гістологічну картину в межах норми зі збереженням структури венозної стінки,
2-ї групи – у 6 (22,2 %) пацієнтів та 3-ї групи – у 1 (7,69 %) випадку будова
венозної стінки залишалася без змін. Також відзначено, що у пацієнтів 3-ї групи
дослідження була більш виражена запальна інфільтрація стінки вени. Більшість пацієнтів 2-ї групи дослідження (51,85 %) мали більш виражені
морфологічні зміни судинної стінки, а також запальну інфільтрацію: у
середньому по 3–4 малих лімфоцити на 10 полів зору.
У пацієнтів 3-ї групи дослідження виявлено виражену запальну
інфільтрацію, у середньому до 5–7 малих лімфоцитів та до 4–6 нейтрофілів на
10 полів зору, а також більш виражений склероз середнього шару з ділянками
крововиливу та розривів внутрішньої еластичної мембрани. За результатами аналізу був підтверджений зв’язок між рівнями ГЦ і вітаміну
D з якісними змінами в атеросклеротичній бляшці, такими як розриви,
крововиливи: у пацієнтів 2 та 3 груп дослідження з ГГЦ зв’язок склав (Р = 0,47
та Р = 0,54) та кальциноз (Р = 0,52 та Р = 0,44) бляшки. Усі кальциновані бляшки
були виявлені в осіб з рівнем гомоцистеїну більше 15,3 мкмоль/л.
Цим дослідженням було встановлено позитивний кореляційний зв’язок між
концентрацією ГЦ (
= 0,92) та ступенем запальної реакції атеросклеротичної
бляшки. Також виявлено негативний кореляційний зв'язок між рівнем вітаміну
D (= -0,81) та ступенем запалення атеросклеротичної бляшки.
