Дорофєєва Г. С. Диференційний підхід до вибору методу анестезіологічного забезпечення у офтальмохірургічних хворих з урахуванням стану центральної нервової системи.

Мета: дослідити зміни когнітивних функцій як маркеру стану центральної нервової системи пацієнтів в офтальмохірургії після оперативного втручання з наскрізної кератопластики для оптимізації вибору методу анестезіологічного забезпечення з урахуванням впливу загальної анестезії на стан мнестичних функцій в післяопераційному періоді. Проаналізовано вплив методів багатокомпонентної збалансованої анестезії на стан когнітивних функцій в післяопераційному періоді, епідеміологія та актуальність. Обстежено 136 пацієнтів після оперативного втручання з наскрізної кератопластики в умовах багатокомпонентної збалансованої анестезії. Дослідження проводилось на протязі 2017-2019 років. Статистичну обробку результатів дослідження проводили за допомогою ліцензійного пакету Statistica v.6.1. Розподіл груп в залежності від отриманого методу знеболення: групи k (n1=45) багатокомпонентна збалансована анестезія за схемою: премедикація за 40 хвилин в/м Сибазон, Фентаніл; в/в Ондасетрон, Дексаметазон. Індукція введенням Пропофолу до отримання клінічного ефекту та Фентанілу. Постановка ларінгеальної маски на тлі релаксації; підтримка анестезії киснево - севофлурановою сумішю при малому потоці газу. В групу b включено 28 пацієнтів, виконано поєднання багатокомпонентної збалансованої анестезії згідно вище описаної методики з доповненням блокади крило- піднебінної ямки. В групу d включено 32 пацієнта, отримано багатокомпонентну збалансовану анестезію з додаванням Дексмедетомідину, та виключено Сибазон та Фентаніл. В групі db (n31) виконано реґіонарну анестезію з інфузїєю Дексмедетомідину до оперативного втручання. Дослідження відбувалося в 8 етапів. Когнітивні функцій оцінювалися нейропсихологічним тестуванням за допомогою короткої шкали оцінювання ментальних функцій, тесту Лурія, шкали лобових дисфункцій. Контроль рівня глибини аналгезії оцінювався за допомогою Аnalgesia Nociception Index, оцінювання глибини седації Bispectral index. Середні оцінки результатів нейропсихологічного тестування пацієнтів напередодні були нижче норми. Через 6 годин після оперативного втручання в групі k відбулось зниження усіх показників. Впродовж спостереження за усіма шкалами визначалось погіршення показників, значна частка пацієнтів зберегла зниження рівня когнітивних функцій впродовж спостереження. Середній рівень глікемії мав тенденцію до підвищення впродовж спостереження. Середня кількість використаного Фентанілу склала 5,35 (±0,26) мл. У пацієнтів спостерігалося погіршення когнітивного стану відносно початкового рівню. В групі b зниження когнітивних функцій в ранньому післяопераційному періоді було менш вираженим. Відновлення когнітивних функцій відбулось через тиждень після операції. При використанні реґіонарної блокади у комплексі анестезіологічного забезпечення відбувається нетривале і менш виражене зниження показників, ніж при застосуванні класичної схеми. В групі d кількість використаного Фентанілу була зменшена. До 21 доби спостерігалося покращення когнітивних показників порівняно до оперативного втручання. Групі db середня кількість використаного Фентанілу була в 1,4 разу меншою ніж в контрольній групі. В ранньому післяопераційному періоді медіанний показник оцінювання ментальних та лобових функцій зменшився 12,0 та 12,5 % відповідно. Відновлення когнітивних функцій рівня відбулось наступної доби. До кінця спостереження відмічено достовірне покращення показників когнітивних функцій. Оцінюючи когнітивні функції відсоток зниження показників та швидкість відновлення когнітивних функцій у пацієнтів залежало від обраного методу знеболення. У при зменшенні кількості використаного Фентанилу зниження когнітивних функцій менше. Когнітивні функції зазнавали менших змін при застосуванні мультимодального знеболення та Дексмедетомідину з реґіонарною анестезією. Відновлення когнітивного стану відбувалося швидше, в частки пацієнтів підвищення показників. Проведено комплексне оцінювання когнітивного статусу у офтальмохірургічних пацієнтів до оперативного втручання. Отримані дані залежності стану когнітивних функцій після офтальмохірургічних оперативних втручань від методу знеболення. Обґрунтовано, доведено ефективність компонентів та їх поєднань: дексмедетомідину та блокади крило – піднебінної ямки з метою зниження впливу анестезії на когнітивні функції в післяопераційному періоді після проведення наскрізної кератопластики. Запропонована схема анестезіологічного забезпечення з урахуванням динаміки когнітивних функцій з метою зменшення негативного впливу анестезії на формування післяопераційних когнітивних дисфункцій у офтальмохірургічних пацієнтів