Клєвакіна О. Ю. Оптимізація респіраторної підтримки у доношених новонароджених з гіпоксично-ішемічною енцефалопатією

В основу дисертаційної роботи покладено результати власних спостережень за станом новонароджених з ГІЕ на етапах лікування, а також даних аналізу клінічних, інструментальних та лабораторно – біохімічних результатів дослідження пацієнтів. Проведено проспективне, когортне, рандомізоване дослідження, до якого залучено 60 (100 %) доношених немовлят, народжених в терміні від 38 до 42 тижнів гестації. Всі пацієнти знаходились на лікуванні у відділенні інтенсивної терапії новонароджених з приводу ГІЕ II та III ступеня (за шкалою Sarnat в модифікації A. Hill, J.J. Volpe (1994 р.), з наявністю дихальних розладів та потребою в штучній вентиляції легень (ШВЛ). В основну групу ввійшло 30 (50,00 %) пацієнтів, яким через 72 години після народження проводили ранню екстубацію трахеї та переводили на неінвазивну назальну вентиляцію легень з переміжним позитивним тиском (NIPPV), для чого використовували довгі або короткі назальні канюлі. Групу порівняння склали 30 (50,0 %) новонароджених, яким проводилась традиційна ШВЛ в режимі P – SIMV через інтубаційну трубку до моменту відновлення рівня свідомості, відсутності судом та встановлення регулярного патерну самостійного дихання. Динамічне спостереження неврологічного статусу у новонароджених проводилось за модифікованою шкалою Thompson (1997). Протягом перших 72 години від народження дітям обох груп проводилась інвазивна допоміжна тригована за потоком вентиляція легень з контролем тиску у дихальних шляхах (P – SIMV). Результати порівняння обох груп оцінювалися під час госпіталізації дітей до відділення; через 72 години від народження; на 4 добу від народження; через добу після переведення дитини на самостійне дихання. Основна та група порівняння статистично не відрізнялися за терміном гестації, масою тіла, віком немовлят та гендерною структурою. Вперше обґрунтовано використання ранньої неінвазивної вентиляції легень у доношених новонароджених з помірною та важкою гіпоксично – ішемічною енцефалопатією. Вивчено вплив неінвазивної ШВЛ на рівень маркерів ушкодження ЦНС та рівень маркерів, що вказують на вентилятор – асоційовані ускладнення у новонароджених з ГІЕ під впливом неінвазивної ШВЛ. На підставі отриманих даних удосконалений підхід до вибору респіраторної підтримки у доношених новонароджених з гіпоксично – ішемічною енцефалопатією різного ступеню тяжкості. Показані переваги та ефективність запропонованої методики, яка вірогідно впливає на зниження загальної кількості ускладнень, асоційованих з ШВЛ, що в свою чергу скорочує перебування дітей на лікарняних ліжках.