У дисертації визначено ефективний та безпечний метод анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях з приводу жовчнокам'яної хвороби (ЖКХ) у пацієнтів похилого та старечого віку на підставі змін показників гемодинаміки, рівня маркерів стресу, показників глибини анестезії за індексом PSI, рівня церебральної оксигенації, когнітивних порушень, післяопераційного знеболювання.
Відповідно до поставленої мети визначені завдання та розроблена спеціальна програма дослідження, при виконанні якої застосовували наступні методи: анамнестичні, інструментальні, лабораторні, шкальні та тестові, математичні та статистичні, що дало змогу отримати досить повну інформацію для оцінки об’єкта дослідження.
Дослідження стрес-відповіді на оперативне втручання проводилося на підставі визначенню рівнів маркерів стресу (кортизол, інсулін, глюкоза). Рівень кортизолу в сироватці крові визначали імуноферментним методом на ІФА аналізаторі «УНІПЛАН» (Росія) за допомогою тест-систем «Кортизол-ІФА-БЕСТ (3964)» виробництва ТОВ «Вектор-Бест-Україна».
Рівень інсуліну – імуноферментним методом на ІФА аналізаторі «УНІПЛАН» (Росія) за допомогою тест-систем «Інсулин-ІФА-БЕСТ (4002)» виробництва «Вектор-Бест-Україна».
Рівень глюкози – глюкозо-оксидазним методом за допомогою тест-систем «Глюкоза СпЛ 100» виробництва ТОВ «СпайнЛаб» (Україна).
Рівень болю оцінювали за візуально-аналоговою шкалою (ВАШ).
Дослідження стану когнітивних функцій здійснювалося за допомогою тесту Лурія та шкали MMSE.
В роботі представлено дані щодо доцільності використання та ефективності інтраопераційного визначення глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації rSO2 при застосуванні різних методів загальної анестезії в лапароскопічній хірургії у пацієнтів похилого та старечого віку. На підставі цих даних, доведено, що анестезія із застосуванням севофлурану забезпечує більш глибокий рівень гіпнотичного компонента загальної анестезії за індексом PSI та призводить до зменшення рівня гормонів стресу в періопераційному періоді. Також виявлено, що анестезія із застосуванням інгаляційних анестетиків (севофлурану) краще зберігає церебральну оксигенацію впродовж анестезії, ніж ТВА на основі пропофолу, тобто є більш ефективною в попередженні виникнення післяопераційних когнітивних дисфункцій.
В роботі було досліджено вплив карбоксиперитонеуму на рівень церебральної оксигенації в періопераційному періоді. Було виявлено зниження показника rSO2 в момент накладення КП в обох групах, але слід зазначити, що зниження показника rSO2 було короткотривалим та вчасно розпізнаним, тому не вплинуло на когнітивні функції літніх пацієнтів в післяопераційному періоді. Пацієнти обох досліджуваних груп в ранньому післяопераційному періоді мали нестійкі короткотривалі когнітивні порушення та достовірне зниження результатів когнітивних тестів, але на п’яту добу після оперативного втручання результати когнітивних тестів в групах достовірно не відрізнялись від вихідних значень.
У дисертації обґрунтовано вибір методу анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку на підставі дослідження змін гемодинамічних, інструментальних, лабораторних, когнітивних характеристик, а також стресової реакції хворих, та результатів післяопераційного знеболювання, що сприяло підвищенню якості та безпеки перебігу анестезії.
Розроблено, видано та впроваджено у практику охорони здоров’я патент України на корисну модель «Спосіб попередження гіпоксичних станів у пацієнтів похилого та старечого віку при проведенні лапароскопічної холецистектомії в умовах загальної анестезії».
Запропоновано алгоритм щодо підвищення рівня церебральної оксигенації при проведенні ЛХЕ: якщо пацієнт знаходиться у положенні
Розроблено математичну методику деревовидного рішення проблеми вибору методу анестезії при лапароскопічних втручаннях у пацієнтів похилого та старечого віку за допомогою методу дерев класифікації (ДК, Decision tree) та CHAID-аналізу (Chi Square Automatic Interaction Detection Analysis).
Результати досліджень впроваджено у роботу відділення анестезіології КНП «Міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. проф. О. І. Мещанінова» ХМР, відділення анестезіології з палатами інтенсивної терапії Державної Установи «Інститут загальної та невідкладної хірургії ім. В.Т. Зайцева Національної Академії Медичних Наук України», відділення анестезіології з ліжками для інтенсивної терапії комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня № 2 імені проф. О. О. Шалімова» Харківської міської ради, відділення анестезіології та інтенсивної терапії КНП «Міська багатопрофільна лікарня № 18» ХМР, відділення анестезіології та інтенсивної терапії комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна травматологічна лікарня».
