Дисертацію присвячено науковому обґрунтуванню теоретичних засад і методичних положень щодо стимулювання інвестиційної привабливості територіальних громад (ТГ) та розроблення практичних рекомендацій його реалізації.
У першому розділі розкрито сутність складових змісту поняття «інвестиційна привабливість ТГ» (стимулювання, потреби ТГ, інвестиційна діяльність ТГ тощо), та фактори впливу на неї; ідентифіковано методи залучення інвестицій ТГ; визначено зміст державного регулювання інвестиційної привабливості ТГ в Україні. Структурування потреб ТГ дозволило розвинути класичні положення А. Маслоу і сформувати блоки «базові потреби», «потреби в комфорті», «потреби в рекреації та розвитку» та визначити їх змістове наповнення. Ідентифікування пріоритетності задоволення таких потреб сприяло виокремленню ключових чинників формування інвестиційної привабливості ТГ. Дослідження фінансових потреб ТГ надало змогу структурувати та ув'язати їх з можливими джерелами задоволення задля обрання оптимального варіанту розподілу існуючих і перспективних джерел фінансування новостворених ТГ. Встановлено, що ТГ є інтегрованим утворенням, яке має ознаки територіальної, інтелектуальної, майнової, фіскальної автономії та вимагає відповідного державного регулювання інвестиційної привабливості і формує певний синергетичний результат, завдяки якому створюється можливість отримання соціального ефекту на рівні суспільства, держави.
У другому розділі охарактеризовано стан використання виробничого та природно-ресурсного потенціалів ТГ; проаналізовано фінансове забезпечення діяльності ТГ; оцінено ринкові можливості соціальної інфраструктури ТГ. Розроблений методичний підхід до інтегрального оцінювання інвестиційної привабливості ТГ, що базується на ідентифікуванні та оцінюванні параметрів її природно-ресурсного та виробничого потенціалу на підставі результатів опитування керівників ТГ та подальшому проведенні комплексного SWOT-аналізу, дозволив встановити унікальність природно-ресурсного потенціалу Рівненської області, який забезпечуватиме перехід економіки ТГ на інтенсивні засади розвитку. Оцінювання виробничого потенціалу за інтегральним показником показало слабкий розвиток виробничої інфраструктури, за винятком ТГ міст обласного значення. На підставі показників діяльності ТГ сформовано загальний рейтинг окремих ТГ Рівненської області, що дозволило розвинути класифікацію ТГ з точки зору їх фінансової спроможності. Задля аналізу прозорості інвестиційної діяльності органів влади ТГ удосконалено методичний підхід порівняльного оцінювання діяльності органів управління ТГ безвідносно до їх груп та уніфікувати структуру критеріїв їх оцінювання. Результати аналізу соціальної інфраструктури ТГ удосконалені науково-прикладними положеннями порівняльної оцінки за методичною, культурною, освітньою, побутовою складовими та дозволяють стверджувати, що у більшості ТГ Рівненської області недостатньо розвинута логістична інфраструктура, члени ТГ не забезпечені достатньою кількістю освітніх закладів, не всі громади мають необхідний рівень медичного забезпечення, що є актуальним, особливо в умовах пандемії.
У третьому розділі розглянуто механізм стимулювання громадської активності ТГ з точки зору його впливу на їх інвестиційну привабливість; ідентифіковано маркетингові інструменти залучення інвестицій; обґрунтована доцільність електронного врядування ТГ з метою підвищення прозорості рішень органів управління ТГ. Досліджено взаємозв’язок громадянської активності членів ТГ та їх бажання об’єднуватися. Встановлено, що громадські організації є невід’ємною частиною зрілого громадянського суспільства, що забезпечує необхідні умови для зростання політичної свідомості та активізує громадську позицію членів ТГ. Обґрунтована важливість використання маркетингової концепції у функціонуванні територій, на яких розміщені ТГ, комплекс інструментів якої дозволяє досягнути цілей брендингу, який дозволяє чітко позиціювати певні об’єкти, зокрема території, у свідомості споживачів (зокрема інвесторів), забезпечуючи при цьому їх кращу ідентифікацію та корелюють із загальною стратегією її соціально-економічного розвитку. Оцінювання впливу основних напрямків використання е-демократії на інвестиційну привабливість територій ТГ запропоновано здійснювати з урахуванням позитивних перспектив, наявності переваг та наростаючого поширення світового досвіду поведінкової і цифрової економіки, а також рефлексивного реагування на потреби членів ТГ та інвесторів.
Робоча гіпотеза дослідження підтвердилася, а розроблені науково-прикладні та методичні рекомендації зі стимулювання інвестиційної привабливості ТГ забезпечують їм можливості для підвищення власної фінансової спроможності, рівня лояльності інвесторів, якості взаємодії із зовнішніми та внутрішніми стейкхолдерами в умовах несприятливої дії демографічного та політичного факторів середовища. Апробація розробок підтвердила їх результативність.
