Дисертаційна робота присвячена покращенню результатів лікування хворих похилого віку шляхом періопераційного використання методів попередження делірію.
Для досягнення мети використані загальноприйняті методи клінічного й лабораторного обстеження, бальні шкали, статистичні методи.
В проспективне когортне дослідження послідовно, на трьох етапах, було включено 135 пацієнтів похилого віку, котрим виконувалися оперативні втручання на органах черевної порожнини. На першому етапі у дослідження включено 30 пацієнтів, яким хірургічні втручання виконувалися в плановому порядку (група порівняння), на другому етапі - 45 пацієнтів, яким виконувалися ургентні оперативні втручання (група контролю) та третьому етапі було включено 60 ургентних пацієнтів з високим ризиком виникнення делірію (група дослідження). Пацієнтам групи дослідження проводили немедикаментозну профілактику делірію та періопераційно застосовували одну з технік реґіонарної аналгезії, а саме блокади передньої черевної стінки (підгрупа РА, n = 20), епідуральну аналгезією (підгрупа ЕА, n = 20) та один із видів реґіонарної блокади в поєднанні з внутрішньовенною інфузією дексмедетомідину (підгрупа РА + Д, n = 20). Дексмедетомідин застосовували у вигляді безперервної інфузії в першу добу після операції зі швидкістю
0,1 мкг/кг/год. Цільовий рівень седації 0, - 1 бал за шкалою RASS.
Усім пацієнтам в передопераційному періоді визначали рівень зношеності (за шкалою Frailty) та когнітивних порушень (за шкалою Mini–Cog), оцінювали ризик виникнення ПОД (за шкалою Delphi) та проводили скринінг делірію (за шкалою CAM-ICU). В післяопераційному періоді протягом п’яти діб о дев'ятій ранку оцінювали когнітивну функцію, двічі на день проводили скринінг делірію та кожні 4 години оцінювали біль (за візуально – аналоговою шкалою болю або CPOT).
Вперше в Україні науково обґрунтовано та розроблено передопераційний скринінг серед пацієнтів похилого віку в абдомінальній хірургії, що включає в себе комбінацію показників, а саме: рівень когнітивних порушень (Mini–Cog), зношеність (Frailty) та ризик виникнення ПОД (Delphi) для визначення пацієнтів високого ризику розвитку післяопераційного делірію та обрання тактики ведення.
Вперше в Україні науково обґрунтовано та доведено, що застосування реґіонарних методів післяопераційного знеболення оптимізує відновлення пацієнтів після абдомінальних оперативних втручань, насамперед зменшуючи інцидентність делірію, когнітивних порушень та забезпечуючи ранню мобілізацію.
Розширені наукові дані щодо застосування дексмедетомідину у пацієнтів похилого віку після оперативних втручань на органах черевної порожнини з метою профілактики післяопераційного делірію.
Доповнені наукові дані щодо факторів ризику та їх порогових значень для ініціювання післяопераційного делірію у пацієнтів після оперативних втручань на органах черевної порожнини, серед яких: вік понад 78 років, вихідний когнітивний дефіцит з оцінкою за Mini-Cog ≤ 3 бали, зношеність (за Frailty ≥ 3 бали), запальна реакція організму (рівень лейкоцитів 13,4 × 109 од. / л) та післяопераційне знеболення наркотичними анальгетиками (ВШ 6,6 95 %, ДІ 1,62 - 27,5).
Впроваджено в практику рутину передопераційну оцінку ймовірного розвитку післяопераційного делірію задля виявлення пацієнтів групи високого ризику.
