Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікуванню хворих на вузловий зоб, на підставі вивчення клінічних, гормональних показників, макро- та мікроелементного забезпечення населення в умовах йодної недостатності. Для досягнення мети та виконання поставлених задач ми застосовували сучасні загальноклінічні, біохімічні, імуноферментні, спектрофотометричні, інструментальні та статистичні методи досліджень. У процесі виконання даної роботи обстежено 128 осіб, які постійно проживають у Прикарпатському регіоні, з них 49 хворих на дифузний ендемічний зоб, 60 хворих на вузловий ендемічний зоб віком від 21 до 65 років та 19 практично здорових осіб, які склали групу контролю відповідного віку. Уперше у дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення актуальної науково-практичної проблеми ендокринології з підвищення ефективності діагностики та лікування хворих на вузловий зоб в умовах йодної недостатності на теренах Прикарпаття. Отримало подальший розвиток вивчення оцінки ступеня йодного дефіциту в регіонах Прикарпаття у пацієнтів на вузловий ендемічний зоб. Уперше виявлені істотні відмінності в оцінці ступеня вираженості дефіциту йоду у пацієнтів з дифузним та вузловим зобом за даними основного епідеміологічного критерія для оцінки забезпеченості йодом – медіани йоду в сечі: у пацієнтів з вузловим зобом дефіцит йоду помірний (56,00±4,12 мкг/л) а споживання йоду є недостатнім; у пацієнтів з дифузним зобом – слабкий йододефіцит (24,00±3,65 мкг/л) та споживання йоду недостатнім. Виявлено вірогідне збільшення тиреоглобуліну в крові у хворих на вузловий зоб – 72,45±5,78 нг/мл (в контрольній групі – 33,45±3,45 нг/мл), як показника ступеня вираженості дефіциту йоду в регіоні, що підтверджує йододефіцит у обстежених пацієнтів. Уперше в Україні встановлено макро- та мікроелементне забезпечення населення в регіонах Прикарпаття з різним ступенем йодної недостатності, їх значення у виникненні вузлового зоба. Визначено науково обґрунтовану необхідність дослідження показників вмісту селену, цинку в сироватці крові та волоссі у пацієнтів з вузловим ендемічним зобом з метою ранньої діагностики порушень мікроелементного забезпечення. Уперше отримані відомості щодо макро- та мікроелементного забезпечення (цинк, селен, мідь, залізо) пацієнтів із вузловим ендемічним зобом у порівнянні з пацієнтами дифузним зобом. Визначення рівня селену в крові обстежених осіб показало достовірне його зниження у всіх групах – хворих на дифузний зоб (0,02±0,01) та хворих на вузловий зоб (0,01±0,00) порівняно з контрольною групою (0,10±0,01 мл/л) (р˂0,001). У волоссі обстежених ситуація ще критичніша – рівень селену в групі осіб з дифузним зобом складає 0,08±0,03мкг/г, а у групі осіб з вузловим зобом - 0,02±0,00мкг/г, в той час, як у групі практично здорових осіб даний показник знаходиться на рівні 1,86±0,14мкг/г (р˂0,001). Констатовано вірогідне істотне зниження рівня цинку в крові хворих на дифузний зоб (0,38±0,04) і більш ніж в 5,0 разів (0,16±0,02) у хворих на вузловий зоб (р˂0,001) у порівнянні з групою контролю. У волоссі обстежених рівень цинку ще нижчий – майже в 4,0 рази (42,35±4,34) у хворих на дифузний зоб і більш ніж в 7,0 разів (21,40±3,22) у хворих на вузловий зоб у порівнянні з групою контролю (р˂0,001). Виявлено прямий та сильний кореляційний взаємозв’язок між рівнем йоду та цинку в організмі обстежених осіб як у групі хворих на дифузний ендемічний зоб, так і у групі хворих на вузловий зоб з імовірністю безпомилкового прогнозу р˂0,001. Прямий та сильний кореляційний зв’язок прослідковується і між концентрацією йоду та селену в крові обстежених (р˂0,001). Доведено, що поєднаний дефіцит йоду і Se посилює проблему йодної недостатності. Доповнено наукові дані про роль зсувнохвильової еластографії. Згідно досліджень, проведених в нашій клініці, середні показники швидкості зсувної хвилі при проходженні через тканину складали: у незміненій паренхімі щитоподібної залози – 1,5 0,24 м/с, у доброякісних вузлах – 1,8 0,56 м/с, при підозрінні на злоякісні вузли – 2,9 0,42 м/с. Визначено суттєвий вплив і доцільність застосування L-селенометіоніну в дозі 200 мкг на добу та цинку гліцинату в дозі 50 мг на добу для лікування пацієнтів на вузловий зоб при комбінованій терапії з препаратами калію йодиду 200 мкг на добу в залежності від виявлених метаболічних порушень, макро- та мікроелементного забезпечення населення в умовах йодної недостатності. Результати дослідження впроваджено в науково-дослідну роботу закладів вищої освіти України і в лікувальний процес. Ключові слова: щитоподібна залоза, йодний дефіцит, вузловий зоб, есенціальні мікроелементи, діагностика, лікування. Галузь – медицина.
