Кудринська Г. В. ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ СЛУЖБ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ ЦЕНТРАЛЬНИХ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102734

Здобувач

Спеціальність

  • 053 - Соціальні та поведінкові науки. Психологія

03-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 26.130.002

Вищий навчальний заклад "Університет економіки та права "КРОК"

Анотація

У дисертації теоретично обгрунтовано та емпірично вивчено особливості формування психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади. Дослідженння проведено протягом 2016-2021 років. Дослідження включало 5 етапів: теоретичний, констатуючий, формуючий, контрольний та оціночний. Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає у наступному. Уперше: - розроблено та апробовано програму розвитку психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади, яка спрямована на формування позитивного самоставлення, розвиток комунікативних якостей та емоційного інтелекту; - розроблено емпіричну Рамку психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади, яка включає 5 компонентів (комунікативний, емоційний, соціальний, ціннісно-мотиваційний, аутопсихологічний) та 12 субкомпетентностей, що впливають на успішність професійної діяльності; - розроблено Модель психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади, яка містить назву, визначення та складові компетентності кожного із компонентів, а також критерії їх оцінки для категорій «Б» і «В»; - визначено чотири ключових психологічних чинники формування психологічної компетентності відповідних працівників – «Досягнення професійних цілей», «Емоційний інтелект», «Рефлексія у спілкуванні», «Саморозуміння»; - виокремлено два типи сприйняття професійної діяльності працівниками служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади (позитивний та негативний) та надано їх опис. Уточнено: визначення понять «компетентність», «компетенція», «професійна компетентність», «психологічна компетентність» та «субкомпетентноті»; причинно-наслідкові зв’язки між психологічними аспектами успішності праці працівників служби управління персоналом та рівнем розвитку складових психологічної компетентності; причинно-наслідкові зв’язки між рівнем розвитку професійного самоздійснення працівника, показниками залученості та рівнем розвитку психологічних компетентностей; уявлення про особливості соціально-психологічного клімату в колективах. Поглиблено: знання про рівень та особливості розвитку психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади; знання про рівень розвитку характеристик, що свідчать про успішність професійної діяльності працівника на посаді; уявлення про структуру психологічної компетентності працівників служб управління персоналом центральних органів виконавчої влади. Теоретичне значення роботи полягає в тому, що у дослідженні проведено комплексний огляд та аналіз підходів до визначення, структури та ролі психологічної компетентності у діяльності працівника служби управління персоналом, здійснено огляд її формування та розвитку. Розкрито особливості міжнародного та вітчизняного досвіду щодо компетентнісного підходу на державній службі та застосування психологічної компетентності у процесах управління персоналом. Практичне значення роботи полягає у можливості її використання при професійному навчанні працівників служб управління персоналом державних органів, розробленні вимог до компетентності таких працівників з метою добору на посади державної служби, їх оцінюванні та професійному розвитку, а також при розробленні програм, орієнтованих на підвищення рівня психологічної компетентності. Результати дослідження впроваджено на онлайн-платформі «Спільнота практик: сталий розвиток» швейцарсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» DESPRO (акт впровадження результатів наукового дослідження від 02 червня 2020 року № 714/03-120), в Міністерстві енергетики України (акт впровадження результатів наукового дослідження від 03 червня 2020 року), а також у Національному агентстві України з питань державної служби (акт впровадження результатів наукового дослідження від 22 липня 2021 року № 5070/92.01-21).

Файли

Схожі дисертації