Дисертація присвячена встановленню просторово-часових особливостей та механізмів постіндустріальних трансформацій міста Харкова, дослідженню просторових та морфологічних змін публічних міських просторів Харкова, виявленню проблем функціонування та ефективного трансформування міста, обґрунтуванню перспектив подальшого успішного трансформування в контексті постіндустріального розвитку. У роботі розкрито теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження постіндустріальних трансформацій міст на основі аналізу зарубіжних та вітчизняних досліджень процесів постіндустріальних трансформації міст та міських просторів. Обґрунтовано методологію суспільно-географічного дослідження постіндустріальних трансформацій міст, що базується на основі комплексного та міждисциплінарного підходу та включає в себе основні методологічні засади географічного, системного, синергетичного, історичного підходів, а також комплексу філософських, загальнонаукових, конкретнонаукових та спеціальних методів. Проаналізовано передумови постіндустріальних трансформацій міста Харкова. З позиції постіндустріального переходу ґрунтовно проаналізовано географічне положення міста Харкова; проведено SWOT-аналіз економіко-географічного положення міста Харкова та розкрито його результати. З позиції постіндустріального переходу ґрунтовно проаналізовано географічне положення міста Харкова; проведено SWOT-аналіз економіко-географічного положення міста Харкова та розкрито його результати. Проведений ретроспективний аналіз розвитку та функціонування міста дозволив ідентифікувати чотири періоди розвитку міської соціогеосистеми Харкова. Проведено просторово-часовий аналіз демографічного, економічного, соціального та просторового розвитку міста Харкова. Встановлено основні тренди розвитку міської соціогеосистеми Харкова за досліджуваний період (1991-2019 роки). Проаналізовано значення та вплив наявної індустріальної спадщини міста на сучасні постіндустріальні трансформації та встановлено перспективні напрямки повторного залученні об’єктів індустріальної спадщини міста.
Розкрито основні аспекти функціонально-просторового зонування міста Харкова в період постіндустріальних трансформацій. Визначено основні тренди морфологічного розвитку території міста на основі аналізу існуючого генерального плану та результатів польового морфологічного дослідження. Визначено основні напрямки постіндустріальних трансформацій функціональних зон та публічних просторів міста Харкова. Підтверджено тенденції до мозаїчності та фрагментованості міського простору, накладання функцій міста та трансформування міських просторів відповідного до засад концепції нового урбанізму та людиноцентризму.
Детально досліджено та проаналізовано прояви постіндустріальних трансформацій у міському просторі Харкова. Виявлено існуючі та перспективні об’єкти і зони джентрифікації та ревіталізації в місті Харкові, як такому, що прагне постіндустріального розвитку. Проведено соціологічне дослідження щодо перцепційного сприйняття резидентів міста міських просторів, їх ставлення до умов проживання в місті та комфортності міста, міської ідентичності, визначення основних проблем розвитку міста та обґрунтування перспективних трансформацій, встановлення готовності місцевих жителів до участі в міській політиці та змінах міського середовища на засадах партисипативного управління.
Розглядаючи місто як середовище взаємодії місцевого населення, міської влади та бізнесу, проаналізовано ефективність міської іміджевої політики на основі контент-аналізу ЗМІ та інших публікацій, системи електронних петицій від громадян та перпепційного сприйняття мешканцями міста Харкова загалом та окремого району (Індустріального). Визначено проблеми та перспективи брендингу міста, місцевої та зовнішньої іміджевої політики, запропоновано напрямки підвищення ефективності міської іміджевої політики.
На основі статистичних даних щодо рівня соціально-економічного розвитку міста Харкова, досліджено траєкторію розвитку та особливостей трансформування міської соціогеосистеми Харкова в період 1991-2019 роки та визначено періоди стабільного та нестабільного соціально-економічного розвитку. Ґрунтуючись на результатах проведеного факторного аналізу встановлено групи факторів, які мали найбільший вплив на перебіг трансформацій міської соціогеосистеми Харкова, головним чином це фактори структури трудових ресурсів, демографічного розвитку міста та економічні показники розвитку та функціонування міста Харкова, останні підкреслюють інтенсивність процесів терціалізації в місті.
На основі проведеного суспільно-географічного аналізу виявлено проблеми та перспективи подальшого розвитку міста Харкова в умовах переходу до постіндустріального розвитку, створено «дерево цілей» та запропоновані заходи щодо покращення ефективності функціонування міських просторів та підвищення привабливості міста в період постіндустріального переходу.
