У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне та практичне узагальнення проблематики адміністративної відповідальності за
правопорушення, пов’язані з корупцією у сфері земельних відносин за допомогою аналізу чинного антикорупційного законодавства, законодавства про адміністративну відповідальність, статистичних даних вчинених правопорушень, пов’язаних з корупцією у сфері земельних відносин та результатів соціологічного опитування. Адміністративну відповідальність за правопорушення, пов’язані з
корупцією у сфері земельних відносин розглянуто як складову окремого інституту адміністративної відповідальності та запропоновано
концептуальну ієрархічну модель, що обґрунтовує взаємозалежність окремих її рівнів: від ширшого до вужчого: правопорушення – корупційного правопорушення – адміністративного правопорушення – адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією – адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією у сфері земельних відносин. Адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією у сфері земельних відносин визначено як: «винна, протиправна поведінка суб’єкта, яка посягає на встановлений порядок управління у сфері, пов’язаній із земельними відносинами, і за яку адміністративним законодавством передбачено відповідальність». З’ясовано, що існує три основні підстави для порушення провадження в справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією у сфері земельних відносин: фактична, процесуальна та юридична. Так, фактичну підставу варто пов’язувати із вчиненням діяння, що має зовнішні ознаки правопорушення, пов’язаного з корупцією у сфері земельних відносин. Юридичною − наявність відповідної норми, закріпленої главою 13-А КУпАП, що передбачає адміністративну відповідальність за вчинення правопорушення, пов’язаного з корупцією у сфері земельних відносин. Процесуальною підставою визначено протокол, складений уповноваженим
суб’єктом первинної кваліфікації правопорушення, пов’язаного з корупцією у сфері земельних відносин (уповноваженими особи Національної поліції та Національного агентства з питань запобігання корупції). Доведено, що відсутність, принаймні, однієї з підстав є наслідком неможливості порушення провадження у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією у сфері земельних відносин. Під провадженням у справі про адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією у сфері земельних відносин запропоновано розуміти діяльність, уповноважених на те органів й посадових осіб, що складається із певних юридичних процедур (стадій) щодо розгляду адміністративних справ, пов’язаних з корупцією у сфері земельних відносин. Доведено, що формування шляхів удосконалення правового регулювання адміністративної відповідальності за правопорушення, пов’язані з корупцією у сфері земельних відносин має враховувати три складові: необхідність усунення недоліків та прогалин діючого антикорупційного законодавства; підвищення ефективності взаємодії уповноважених органів у сфері запобігання та протидії корупції між собою та, власне, мінімізації довготривалих бюрократичних процедур у сфері земельних відносинах та корупційних ризиків у цілому.
