Латинський М. Е. Публічний порядок у міжнародному приватному праві України та праві ЄС

English version

Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії

Державний реєстраційний номер

0821U102802

Здобувач

Спеціальність

  • 081 - Право. Право

08-12-2021

Спеціалізована вчена рада

ДФ 70.895.012

Хмельницький університет управління та права імені Леоніда Юзькова

Анотація

Дисертацію присвячено дослідженню та аналізу основних теоретико- правових та практичних проблем застосування публічного порядку в міжнародному приватному праві України та праві ЄС, питань взаємодії та аспектів гармонізації публічного порядку України та ЄС, а також формулюванню наукових висновків та пропозицій щодо вдосконалення нормативних підходів із зазначених вище питань на основі аналізу законодавчих та доктринальних джерел, судової практики і сучасного зарубіжного правового інструментарію. Запропоновано розглядати поняття застереження про публічний порядок у широкому та вузькому значеннях. У широкому – це норма права, яка врегульовує відносини ускладнені іноземним елементом у випадку, коли застосування іноземного права чи виконання іноземного рішення (суду чи арбітражу) суперечить публічному порядку країни суду; у вузькому – це сукупність передбачених відповідною нормою права прийомів правового впливу (правових інструментів) з допомогою яких ця норма права дозволяє здійснити врегулювання відносин ускладнених іноземним елементом у разі наявності конфлікту публічного порядку країни суду з іноземним правом чи рішенням суду (арбітражу). Доведено, що критеріями визначення (оцінки) судом або арбітражем наслідків застосування іноземної правової норми та встановлення її «явної несумісності» з правом ЄС є: 1) наявність нормативної вказівки на рівні актів ЄС щодо застосування застереження про публічний порядок; 2) належність спірних правовідносин до пріоритетних приватноправових сфер, стосовно регулювання яких норми права ЄС матимуть властивість прямої дії (захист прав споживачів, окремі аспекти транспортного, енергетичного права тощо); 3) «зовнішній» для європейського правопорядку характер застосовуваного права – право держави, що не є членом ЄС. Зроблено висновок про те, що стосовно співвідношення категорій публічного порядку ЄС та публічного порядку України спостерігається поступова конвергенція, наближення елементів, що складають зміст публічного порядку в українській правовій системі стосовно права ЄС. Це відбувається як через належність до спільного простору правових цінностей через входження до Ради Європи та застосування національними судами Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року і практики ЄСПЛ, так у зв’язку з євроінтеграційними процесами.

Файли

Схожі дисертації