У дисертації представлено вирішення важливого науково-практичного завдання, яке полягає у поглибленні теоретичних засад, розвитку методичних підходів та розробленні науково-практичних рекомендацій до управління фінансовою стабільністю банку в умовах турбулентності економіки України.
У дослідженні проведено морфологічний аналіз підходів науковців до визначення фінансової стабільності банку, з’ясовано визначення та види турбулентності економіки та встановлено, що фінансова стабільність банку – це якісна характеристика фінансового стану, в основі якої знаходиться безперервний та варіабельний процес формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, який характеризується відповідністю фактичних значень фінансових показників нормативним.
У дисертації запропоновано класифікацію факторів фінансової стабільності банку за джерелами їхнього походження, яка відрізняється від існуючих узагальненим групуванням факторів. Внутрішні фактори фінансової стабільності банку поділено на 3 групи: управлінські, фінансові, технологічні. Серед зовнішніх факторів фінансової стабільності банку виділено 4 групи: економічні, політичні, конкурентні та соціальні.
З урахуванням видів економічної турбулентності (бум, спад, криза, піднесення) розроблено концептуальну модель управління фінансовою стабільністю банку, яка об’єктом управління визначає процес формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, який характеризується безперервністю та варіабельністю.
Для усунення диспропорцій, які в умовах турбулентності економіки виникають у процесі формування, розподілу та використання фінансових ресурсів, в дисертації запропоновано науковий підхід до управління фінансовою стабільністю банку, який ґрунтується на процесній моделі та передбачає застосування фінансових технологій з урахуванням припустимих вигод та ризиків.
На основі методу аналізу ієрархій та експертного опитування топ-менеджерів привабливих банківських установ встановлено, що в умовах турбулентності економіки прийнятним є методичний підхід до управління фінансовою стабільністю, який відповідає низці критеріїв: базується на публічній фінансовій звітності; спрямований на виконання поглибленого фінансового аналізу; враховує всі фактори, що впливають на фінансову стабільність; зважає на безперервність руху фінансових ресурсів; забезпечує динамічний підхід до управління фінансовою стабільністю; враховує рівень адаптації банку до турбулентності економіки.
В дисертації впроваджено методичний підхід до оцінювання управління фінансовою стабільністю банку, який на відміну від існуючих, при визначенні її статичного рівня враховує відхилення фактичних значень фінансових показників від нормативних, що дозволяє точніше оцінити ліквідність, фінансову надійність, ділову активність, ефективність управління та ризикованість банківської діяльності.
В дисертації запропоновано методичний підхід до стратегічного контролю динаміки фінансової стабільності банків на основі ретроспективного аналізу коротких та тривалих проміжків часу, що дозволяє точніше оцінити статичні та динамічні особливості формування, розподілу та використання фінансових ресурсів банку, виявити проблеми його фінансового стану та з’ясувати резерви забезпечення фінансової стабільності.
Для оперативного реагування на статичні диспропорції у формуванні, розподілі та використані фінансових ресурсів банку, які виникають у реальному режимі часу, запропоновано методичний підхід до оперативного контролю фінансової стабільності банку, який відрізняється від існуючих встановленням припустимого інтервалу варіабельності фінансових показників. Це дає змогу визначити найбільш дієві інструменти управління фінансовою стабільністю банків.
У дисертації обґрунтовано необхідність та доцільність управління фінансовою стабільністю банку в умовах турбулентності економіки на основі стратегічних карт. Відмінною рисою картографічного підходу до управління фінансовою стабільністю банку від існуючих (фінанси, клієнти, навчання) є додаткове виділення компоненти: внутрішні процеси та забезпечення загального та локального управління фінансовою стабільністю банку. Це дозволяє розглядати стратегію управління фінансовою стабільністю банку як процес реалізації певної послідовності заходів, а також завчасно підготовлених варіантів рішень на випадок суттєвих зовнішніх чи внутрішніх змін, які б у кінцевому підсумку забезпечували зростання ділової активності та рентабельності; мінімізацію ризикованості; підтримання ліквідності та фінансової надійності банку в умовах турбулентності економіки.
Ключові слова: турбулентність економіки, рух (формування, розподіл та використання) фінансових ресурсів, фактори фінансової стабільності банку, процесний підхід, стратегічний (ретроспективний) контроль фінансової стабільності банку, оперативний контроль фінансової стабільності банку, стратегічні карти управління фінансовою стабільністю банку.
