Мудрак Н. О. Деофшоризація як напрямок інституційної еволюції сучасного світового господарства

Виявлено широкий спектр підходів до тлумачення сутності та аналізу міжнародного руху капіталу у контексті функціонування офшорного підприємництва. На основі творчо-критичного аналізу наукових концепцій запропоновано авторську періодизацію розвитку міжнародного офшорного бізнесу та класифікація офшорних, оншорних та мідшорних юрисдикцій, типологізацію офшорних зон і офшорних компаній, методи оцінки макроекономічних наслідків розвитку офшорних юрисдикцій для економік країн ОЕСР. Аналіз сучасних теорій і практики використання пільгових режимів ведення економічної діяльності свідчить, що численні розбіжності у термінології і нормативно-правових актах, неоднорідність суб’єктів господарювання перешкоджають уніфікованому підходу до визначення офшорних юрисдикцій. Виявлена тенденція до ускладнення корпоративних схем контролю над активами, структурою власності і здійсненням окремих операцій груп пов'язаних між собою компаній, впровадження нових методик використання дочірніх офшорних компаній. З концептуальної точки зору, у сучасних умовах на зміну неокласичній теорії міжнародної лібералізації руху капіталу приходить теорія «другого за перевагою (second best) результату», суть якої полягає у тому, що держава за рахунок оптимально обраної фінансової політики може компенсувати «викривлення», що виникають через недосконалість ринкового механізму і наблизити стан економіки до оптимального.