Генсицький М.В. Фауна і морфометрична мінливість наземних молюсків (Mollusca) Північно-Західного Приазов’я.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 091 «Біологія». Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, Мелітополь, 2021.
Метою роботи є встановлення видового складу наземних молюсків, їх морфометричної мінливості та її закономірностей в умовах Північно-Західного Приазов’я. Для досягнення поставленої мети були поставлені наступні завдання: Встановити сучасний видовий склад наземних молюсків в Північно-Західному Приазов’ї. Проаналізувати особливості біотопічного розподілу наземних молюсків в Північно-Західному Приазов’ї. Визначити морфологічні параметри наземних молюсків на прикладі домінантних видів родів Helix, Xeropicta, Chondrula, які можна використовувати для характеристики популяції. Встановити закономірності морфометричної мінливості окремих видів наземних молюсків. Оцінити господарське значення наземних молюсків в умовах Північно-Західного Приазов’я.
Об’єкт дослідження – наземні молюски в антропогенно-трансформованих і природних екосистемах Північно-Західного Приазов’я.
Предмет дослідження – сучасний стан фауни і біотопічний розподіл наземних молюсків та закономірності морфометричної мінливості домінантних видів на території Північно-Західного Приазов’я.
Для оцінки сучасного стану фауни молюсків проведено збір матеріалу в 2017-2020 рр. в Північно-Західному Приазов’ї. Загалом було зібрано близько 7,6 тис. особин, 20 видів наземних молюсків з 179 точок. Вперше здійснено довгострокове польове дослідження наземних молюсків в природних та антропогенно трансформованих біотопах в умовах Північно-Західного-Приазов’я. Сучасна фауна наземних молюсків регіону включає 27 видів з 12 родин, з яких 6 видів наводяться вперше: Cochlicopa lubrica, Pupilla muscorum, Truncatellina cylindrica, Phenacolimax annularis, Euconulus fulvus, Monacha cartusiana. Встановлені закономірності біотопічного розподілу наземних молюсків в залежності від типу ґрунтів, стану їх зволоженості та характеру рослинності. Для об’єктивної оцінки об’єму раковини запропонований і апробований метод водного тесту.
Найрозповсюдженіші види за частотою зустрічальності були Chondrula tridens, Vallonia pulchella, Vallonia costata, Monacha fruticola, Xeropicta derbentina, Vitrina pellucida.
Проведено порівняльний аналіз конхологічних ознак наземного молюска Helix albescens, зібраних в природних і антропогенних біотопах. Порівняння розмірів раковин Helix albescens з територій з різним антропогенним навантаженням показало, що на території міста розміри раковини більші, ніж в сільській місцевості.
Xeropicta derbentina демонструє значну мінливість морфометричних ознак в різних біотопах. Також оцінювалась мінливість забарвлення раковин, за спрощеною схемою кодування, по загальному числу смуг. Домінуючими були раковини, на яких було зафіксовано 3-5 смуг. Встановлено достовірну корелятивну залежність між усіма метричними показниками раковини у цьго виду.
Поліморфізм за смугастістю раковини молюска Helix albescens оцінювали за частотою кожної морфи в вибірці, вирахували середню кількість морф (μ), частоту рідкісних морф (h), а також розрахували показник подібності вибірок за фенетичними ознаками (r). У популяціях H. albescens з міських середовищ існування були виявлені 11 морф. Три основні морфи (12345, 1(23)45, 12045) були присутні у всіх досліджених вибірках. Забарвлення раковин H. albescens відрізняється значною різноманітністю як в природних, так і в урбанізованих біотопах.
За мінливістю раковини Chondrula tridens martynovi були експериментально перевірені гіпотези, що на зміну форми раковини впливає тип рослинності, або впливає режим вологості ботопу, або рівень антропогенного навантаження. Розміри раковин залежать від рівня антропогенного впливу і збільшуються в умовах високого антропогенного навантаження. Розвиток устєвого апарату молюсків не залежить від типу рослинності, але залежить від рівня зволоження біотопу і рівня його антропогенної трансформації. Витягнутість раковини молюска описує протилежну динаміку показників висоти по відношенню до ширини і залежить від рівня антропогенного навантаження. Перебудова в організації устєвого апарату залежить від зволоження біотопу і рівня антропогенного навантаження. Це дозволяє використовувати даний вид молюска в якості біоіндикатора стану навколишнього середовища.
Ключові слова: наземні молюски, малакофауна, морфометрична мінливість.
