Паламарчук І. В. Роль системи гідроген сульфіду в механізмах ушкодження міокарду та кардіопротекції за експериментального цукрового діабету

Доповнено наукові дані про роль системи H2S в механізмах розвитку діабет-асоційованого ушкодження міокарду, з’ясована ефективність антидіабетичного засобу метформіну за умов введення донору H2S. Встановлено, що за стрептозотоцин-індукованого діабету в серцево-судинній системі формується дефіцит гідроген сульфіду (H2S), знижується активність H2S-синтезуючих ензимів (цистатіонін-γ-ліази, цистеїнамінотрансферази), порушується активність мітохондріальних етапів обміну H2S за участі сульфітоксидази та тіоредоксинредуктази, знижується експресія гена CSE. Введення інгібітору цистатіонін-γ-ліази пропаргілгліцину поглиблює діабет-асоційовані біохімічні зміни в міокарді та аорті, а саме посилює ознаки дефіциту H2S, оксидативного стресу, тіол-дисульфідного дисбалансу; підвищує сироваткову та міокардіальну експресію профіброгенного медіатору галектину-3; підвищує цитометричні ознаки проліферативної активності клітин та фрагментації ДНК в міокарді; поглиблює розлади H2S-залежної вазодилятації у щурів із стрептозотоцин-індукованим діабетом. Введення донору H2S – натрію гідрогенсульфіду (NaHS) запобігає розвитку вказаних біохімічних порушень в міокарді (запобігає зниженню рівня H2S, підвищує активність цистатіонін-γ-ліази та експресію гена CSE, зменшує тіол-дисульфідні порушення), запобігає зростанню рівня галектину-3, зменшує ознаки апоптозу, підвищує вазодилятацію у щурів з діабетом. Встановлено вплив антидіабетичного засобу метформіну на активність ензимів синтезу та утилізації H2S в міокарді, експресію гена CSE в міокарді та аорті, сироватковий та міокардіальний рівні галектину-3 за стрептозотоцин-індукованого діабету. При застосуванні метформіну у поєднанні з NaHS забезпечується більш ефективна корекція порушень обміну Н2S, посилюються антиоксидантний, антифіброгенний та вазопротекторний ефекти. Обґрунтовано доцільність корекції рівня H2S в серцево-судинній системі на тлі антидіабетичної фармакотерапії з метою профілактики кардіоваскулярної дисфункції та кардіоміопатії.